Підводний човен біля Франції й "зелені чоловічки" поблизу Естонії: що задумала Росія

Фокус з'ясував, що стоїть за цими інцидентами та чому слабка відповідь Заходу може лише підштовхнути Москву до нових ризикованих кроків. За минулі вихідні Росія здійснила дві провокації біля кордонів країн НАТО.

Зокрема, департамент поліції та прикордонної охорони Естонії в ніч на 11 жовтня тимчасово перекрив ділянку дороги від Вярські до Саатсе через активність російських збройних груп біля кордону в районі Саатсе-Саапа.

Ділянка, відома як "саатсеський чобіт", залишиться закритою до 14 жовтня. Естонські прикордонники помітили пересування озброєних груп, які не були прикордонниками, що викликало занепокоєння. Російська сторона заперечує будь-які нестандартні дії.

Також 13 жовтня стало відомо, що російський підводний човен Б-261 "Новоросійськ" сплив біля узбережжя Бретані, Франція, через технічну аварію в паливній системі, що спричинила вибухонебезпечну ситуацію.

Фрегат ВМС Франції відстежує його, як повідомило командування НАТО в X, наголосивши на пильності Альянсу в Атлантичному океані.

Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний вважає, що інцидент із російським підводним човном Б-261 "Новоросійськ", який сплив біля узбережжя Бретані, Франція, міг дійсно спливти через аварію в паливній системі.

За його словами, є дані, що човен міг рухатися з бази в Тартусі, Сирія, до Санкт-Петербурга для ремонту.

Проте Земляний зазначає, що Кремль, ймовірно, використає цей інцидент для демонстрації своєї присутності поблизу території країн Альянсу, створюючи інформаційний фон для власної пропаганди.

  Також Земляний наголошує, що Альянс неодноразово заявляв про готовність захищати свої інтереси та території.

"Кожен такий інцидент — від польоту російських винищувачів біля балтійських берегів до появи підводних човнів у викликаних зонах — фіксується та ретельно аналізується", — додає Фокусу старший аналітик.

Земляний підкреслює, що терпіння НАТО залежатиме від ступеня агресивності російських дій. Поки Росія уникає прямих порушень територіальних кордонів чи відкритих атак, Альянс обмежується спостереженням і дипломатичними заявами.

Однак слабка реакція на гібридні провокації може спонукати Росію до сміливіших кроків, що загрожує ескалацією.

Земляний вважає, що для ефективної протидії НАТО має посилити координацію та демонструвати чіткішу позицію, щоб стримати подальші спроби Росії тестувати межі Альянсу.

  За словами кандидата політичних наук Руслана Ключника, підводний човен Б-261 "Новоросійськ" не порушував територіальних вод Франції, оскільки немає свідчень, що він наблизився до берега на відстань менш як 12 морських миль.

Таким чином, інцидент не виходить за межі міжнародного правового поля.

Наближення військового корабля до узбережжя іншої країни саме по собі не є порушенням її суверенітету, якщо корабель не перетинає кордон територіальних вод, не атакує судна іншої держави чи не здійснює інших провокаційних дій.

У цьому контексті поява російського підводного човна біля берегів Франції не дає підстав для юридичних претензій. Фрегат Військово-морських сил Франції здійснював спостереження за "Новоросійськом", що є стандартною практикою в таких ситуаціях.

"Слід зазначити, що і військові кораблі НАТО часто наближаються до берегів Росії, Китаю та інших країн.

Поки корабель не зайшов у територіальні води або не атакував корабель іншої держави чи не здійснив іншої провокації, говорити в юридичному сенсі немає про що", — зазначає Фокусу Ключник.

Проте експерт звертає увагу на ширший контекст: разом з активністю російських літаків і дронів над країнами НАТО цей інцидент може свідчити про те, що Росія тестує так звані "червоні лінії" Альянсу, перевіряючи його реакцію та готовність до протидії.

Ключник також аналізує поточний стан НАТО як геополітичного гравця. На його думку, Альянс історично демонстрував свою ефективність у війнах проти значно слабших противників, таких як Югославія у 1999 році чи режим Талібану в Афганістані у 2001 році.

Однак у сучасних умовах у НАТО наростають внутрішні протиріччя, які послаблюють його єдність. Зокрема, Сполучені Штати, як ключовий член Альянсу, дедалі частіше висловлюють незадоволення тими країнами-членами, які недостатньо інвестують у власну оборону.

Наприклад, заява Дональда Трампа про можливе виключення Іспанії з НАТО через її низькі оборонні витрати не виглядає жартом.

Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес не готовий підвищувати видатки на оборону до рівня 5% ВВП, і подібна позиція може бути притаманна й іншим членам Альянсу. Ці розбіжності в НАТО можуть мати далекосяжні наслідки для європейської безпеки.

Ключник припускає, що в майбутньому Альянс може зберегтися як формальний інститут, але втратить частину своєї практичної значущості.

"Можливо, нас чекає інша конфігурація європейської безпеки, в якій НАТО збережеться як формальний інститут, натомість більшої значимості набуватимуть дво- та багатосторонні угоди між сусідніми країнами", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, що невідомі дрони помітили над військовою базою в Марні, Франція. Місцева влада називає їх невеликими, без ознак військової техніки, але інцидент вважають "винятковим". Подібні випадки в ЄС, від Польщі до Норвегії, викликають тривогу.

Фокус припускає, що це може бути частиною гібридної тактики Кремля, яка загрожує послабленням підтримки України через дестабілізацію в Європі. Також Фокус писав, що невідомі дрони порушили роботу аеропортів Данії та Норвегії, спричинивши збої та арешти.