Найголовніша ціль Кремля. Що дав би Путіну статус СРСР

Де спроба захоплення території - верхня, але не найголовніша Найголовніша — Росія і справді бажала створити якнайшвидше СРСР. Але без війни швидкість створення не була б такою можливою.

Народ не прийняв би таких різких змін: обмеження прав і свобод; зростання держави та залежності від неї; зникнення західних брендів та зв’язку зі світом; зростання впливу армії та силовиків.

А з війною і військовою пропагандою на все це росіяни виявилися згодними, що підтверджує соціологія з підтримкою режиму і дієвої дороги понад 80%. Що дав би Путіну статус СРСР? 1. Незалежність.

Це закрита країна, яка із залежної системи глобальних ланцюжків поставок виходить на самостійну позицію. Російський держборг мінімальний, якщо порівнювати з усіма європейськими країнами.

Але недоумки прорахувалися і не оцінили, що вони по вуха залежні від західних технологій (електроніка, автоматика, роботи, програмне забезпечення…) 2. Вплив.

Наявність величезних запасів вуглеводнів вже показало свій вплив на світові ціни на газ, які сягали історичних максимумів $3000 за тисячу кубометрів. Також Росія вважала, що Америка залежить від її титану та критичних матеріалів, а отже, можна диктувати свої умови.

Реальність виявилася іншою. Частка Росії на світовому ринку нафти і газу знижується, а Америка легко відмовилася від російського титану, що поставило галузь на межу виживання. 3. Страх. Ядерний кийок і статус, нібито, другої армії світу. Ну і велика територія на карті.

Схоже, приклад, коли 21-а армія світу дає по зубах 2-ї армії світу всім показав справжню «могутність» Росії. Територія ж Росії - на 95% порожня. І єдиний кого цікавить це питання — Китай. 4. Суб'єктність.

Непередбачуваність у сукупності з описаними вище пунктами, на думку російських архітекторів, мають повернути Росію за стіл переговорів зі світовими суб'єктами. СРСР майже вийшов, але не у моделі 70−80-х, а в моделі 90-х.

— Коли промисловий та науковий потенціал країни безнадійно відстав від світу. — Коли громадянського суспільства немає. — Коли клани починають боротися за владу. — Коли Росія отримала свою «афганську» війну, але в рази складнішу та важчу.

Сюди варто додати те, що Росія за якихось 5 місяців перегнала Іран за кількістю санкцій, а великий Китай дивиться на неї з презирством, зморщивши носа від трупної отрути «великої росії». Схоже: Путін сам себе переграв.

Якщо СРСР пройшов два десятиліття «періоду застою» і розвалився за два роки, Путіну цей трюк вдасться зробити всього за кілька років. Я даю Росії максимум 1−1,5 року. Не ті у них ресурси та запас міцності, не ті. Путіну я даю термін менше року. За рік перевіримо прогноз. P. S.