Чому війну не хвилює, чого ви хочете

By Victor Duda

“Якщо є бажання допомагати і займатися справою — треба займатися тим, у чому ти компетентний. Так, це різне з "бути героєм", і за вашу рутинну, ĸаĸ здається, роботу вам спасибі, найімовірніше, не сĸажуть. Але це єдиний варіант показати результат”. Думка. Ми .

Ми з України Колись давним-давно, хоча насправді всього три роки тому, на одному з моїх навчань мені пояснили річ, яку я не могла сприйняти тоді головою, хоча розуміла, що загалом це правильно і до цього доведеться повернутися та чи інакше.

Звучало це наступним чином: працюючи з війною, постконфліктом, потрібно робити те, чого вимагає ситуація і в чому ти компетентний, а не те, що тобі особисто хотілося б робити. І це про все.

І про крики довкола "а я все одно піду", "а я все одно ĸуплю те, що вважаю за потрібне і передам", "а я не хочу говорити\писати\відповідати в сто вперше на одне й те саме, я хочу іншим займатися". Просто і дуже грубо кажучи, війну і постонфліт не хвилює, що ви хочете.

Які у вас особисто є бажання та амбіції і що вам хочеться робити. Тобто всього цього вам, звичайно, заборонити ніщо не може і ви в себе одні. Але якщо є бажання допомагати і займатися справою — треба займатися тим, у чому ти компетентний.