By Victor Duda
Ми з України Колись давним-давно, хоча насправді всього три роки тому, на одному з моїх навчань мені пояснили річ, яку я не могла сприйняти тоді головою, хоча розуміла, що загалом це правильно і до цього доведеться повернутися та чи інакше.
Звучало це наступним чином: працюючи з війною, постконфліктом, потрібно робити те, чого вимагає ситуація і в чому ти компетентний, а не те, що тобі особисто хотілося б робити. І це про все.
І про крики довкола "а я все одно піду", "а я все одно ĸуплю те, що вважаю за потрібне і передам", "а я не хочу говорити\писати\відповідати в сто вперше на одне й те саме, я хочу іншим займатися". Просто і дуже грубо кажучи, війну і постонфліт не хвилює, що ви хочете.
Які у вас особисто є бажання та амбіції і що вам хочеться робити. Тобто всього цього вам, звичайно, заборонити ніщо не може і ви в себе одні. Але якщо є бажання допомагати і займатися справою — треба займатися тим, у чому ти компетентний.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
