Довічний термін. Мінюст США вперше в історії висунув обвинувачення російським військовим

У Сполучених Штатах звинуватили чотирьох російських військових у воєнних злочинах, скоєних на території України. Їх жертвою став американський громадянин, якого вони викрали та катували.

Ця справа стала першою, але, ймовірно, не останньою, розслідуваною у США щодо російського вторгнення в Україну. Фокус дізнавався про деталі та перспективи притягнення їх до відповідальності.

Новину, про те, що США підготували обвинувачення громадянам РФ на днях повідомив генеральний прокурор та міністр юстиції США Меррік Гарланд.

"Як світ став свідком жахів жорстокого вторгнення Росії в Україну, так і міністерство юстиції Сполучених Штатів також є свідком цього.

Саме тому були висунуті перші в історії звинувачення згідно зі статутом США про воєнні злочини чотирьом військовослужбовцям, які воювали на боці Росії, за жахливі злочини проти американського громадянина.

Міністерство юстиції працюватиме стільки, скільки буде потрібно для досягнення відповідальності та справедливості за агресивну війну Росії", — сказав він.

Гарланд уточнив російських комбатантів обвинувачують наразі у трьох злочинах: катуванні, нелюдському поводженні та незаконному ув’язненні. Події, про які йдеться, сталися на території Херсонської області, у селі Милове навесні 2022 року.

Фігуранти справ — особи, які воювали на боці Росії проти України: Сурен Мкртчян (з позивним "Сіріус"), Дмитро Будник ("Молот"), а також Валерій ("Вал") та Назар, прізвища яких наразі не відомі.

Милове — населений пункт на правобережжі Херсонської області на території Бериславської громади. Воно було окуповано російськими військами на початку весни 2022 року — 9 березня у село зайшли російські військові.

Як це відбувалося, раніше розповів журналістам голова Милівської громади Олег Яхнієнко.

"9 березня мені колеги повідомили, (російська) колона почала рухатися у наш бік, і я попередив людей особисто і через соцмережі, щоб вони залишалися вдома і без великої потреби не виходили на вулицю, — згадував він.

— Рухалися російські війська до самого вечора і повністю зайшли на територію Милового. Зайшли з усіх сторін, за периметром, біля балки, розмістили свою техніку. Вони були всюди. Проте в саме село вони тоді ще не заходили".

Наступного дня озброєні росіяни прийшли до Яхнієнка додому: перелізли через паркан і почали виламувати двері в хату. Він вийшов на вулицю, а йому повідомили: "Вас викликає комендант". Комендантом виявився вже згаданий Сурен Мкртчян.

Проте ім’я цієї людини голова громади дізнався згодом — коли опинився з ним в одному підвалі, а перший день лише зауважив, що він — вірменин, запам'ятав його за зовнішністю та характерним акцентом.

Певний час Олегу Яхнієнку вдавалось працювати та забезпечувати жителів громади всім необхідним, а також допомагати виїжджати з окупації. Проте недовго. 22 березня старосту затримали.

"Мене потягнули в бік колишньої насосної підстанції, де була так звана щитова — бетонна споруда десь три на два метри, без вікон, без нічого, лише з одним віконечком зі склоблока. Кинули в щитову і почали роздягати.

А дихати мені нема чим, бо в роті селітра, очі виїдає, все пече. Прошу зняти з мене мішок, кажу: "Якщо вам треба, щоб я здох, так добийте прямо тут". Один із них з характерним акцентом, звідкись з Кавказу, наказав зняти з мене мішок і протер ганчіркою очі", — згадує свідок.

Уже у той час росіяни почали практику затримання місцевих мешканців — спочатку представників органів місцевого самоврядування, аби схилити їх до співпраці, а також активних громадян. Під підозру потрапляли також звичайні цивільні.

Як правило, їх тримали у непристосованих для цього приміщеннях — підвалах, залізних контейнерах, кімнатах адміністративних будівель. Били, катували електричним струмом, не забезпечували їжею, водою, не надавали медичну допомогу.

Так серед затриманих в Миловому, ймовірно, опинився й громадянин США, прізвище та ім'я якого не називають. За даними слідства, він мешкав у громаді з 2021 року. Американські слідчі зазначають, жертву викрали та тримали в заручниках десять днів.

В обвинувальному акті стверджується, що Мкртчян і Будник допитували американця щонайменше двічі. Під час одного з допитів Мкртчян, Валерій і Назар нібито зняли з потерпілого одяг і сфотографували його.

Потім почали бити, голим повалили обличчям до землі, зв’язали руки за спиною, приклали до його голови пістолет, погрожували застрелити. Вбити хотів його саме Дмитро Будник.

Він та Назар — були тими, хто влаштував імітацію страти: змусили жертву впасти на землю, приставили пістолет до його потилиці, злегка перемістили зброю і вистрілили просто повз голову американця. Про трьох з чотирьох кривдників інформації обмаль.

Найбільше відомо про 45-річного Сурена Мкртчяна. Його по численним фото впізнали місцеві мешканці Милового. На початку окупації Мкртчян представився як військовий комендант двох громад — Милівської і сусідньої Новоолександрівської.

Під час окупації він не носив маску на обличчі. До повномасштабного вторгнення Мкртчян служив заступником начальника штабу в 11-му окремому мотострілецькому полку "Восток" 1-го армійського корпусу "ДНР", що перебуває під командуванням російської армії.

Разом з родиною — дружиною та двома дітьми мешкав у Ясинуватій. Ймовірно на окуповані території приїхав з Росії 2014-го.

Після деокупації Бериславського району місцеві жителі згадували, що Сурен Мкртчян постійно носився з радянськими і російськими прапорами та часто відвідував церкву в Качкарівці. Одного дня зібрав у ній військових і працівників сільської ради.

Фото цього епізоду можна знайти у відкритих джерелах. Окрім того, всі пів року окупації він тероризував і викрадав людей, торгував наркотиками та "гуманітаркою", причетний до зґвалтувань місцевих жінок.

"Сурен вивозив дівчат, які йому подобались, на російські блокпости, аби вони там "ночували" і "розважали" російських військових. Деяких він і сам ґвалтував.

Такі випадки мали місце і в наших селах, і в сусідній Новоолександрівці", – розповіли жителі Милівської громади Центру журналістських розслідувань. Що стосується викрадень людей, то в громаді зафіксовані десятки таких випадків.

Згаданого старосту Милівської громади Олега Яхнієнка після першого викрадення відпустили 13 квітня, але у липні 2022 року затримали знову. Під час другого утримання голова дізнався, що у сусідній камері перебуває й "комендант" Сурен Мкртчян.

Його затримали свої ж за торгівлю "гуманітаркою" та згвалтування. Наразі звинувачення проти чотирьох пов'язаних із Росією військовослужбовців є першими кримінальним переслідуванням Міністерства юстиції США. Експерти говорять: не останнє.

По-перше, відповідно до американського законодавства, влада Сполучених Штатів може переслідувати воєнні злочини, якщо передбачуваний злочинець або жертва є громадянами США.

Тож, наприклад, може йтися про розслідування обставин перебування у полоні іншого американського громадянина, ветерана американської армії Александра Дрюке. Він поїхав в Україну одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, аби стати добровольцем.

Спочатку тренував військових, а потім і сам отримав бойове завдання. У полон потрапив на Харківщині.

Після звільнення восени 2022 року Дрюке, який за три місяці полону втратив 14 кг ваги, розповів, що їх катували, морили голодом, погрожували стратити, і вимагали свідчити, що українська армія обстрілює житлові квартали міст Донбасу.

По-друге, у грудні 2022 року Конгрес США одноголосно схвалив законопроєкт, який дозволяє затримувати іноземних громадян за події на інших територіях, якщо вони вчинили воєнні злочини.

Тобто американським прокурорам було дозволено порушувати кримінальне переслідування за воєнні злочини щоразу, коли ймовірний злочинець перебуває на території США, незалежно від того, де були скоєні злочини, а також незалежно від громадянства жертв або ймовірних злочинців.

До того ж американські громадяни не перший раз затримувались і утримувались російськими військами у місцях несвободи на окупованих територіях, де застосовувались практики нелюдського поводження або катування.

Ці факти неодноразово були зафіксовані міжнародними організаціями, зокрема, Управлінням ООН з прав людини в Україні. Всі ці факти також потребують розслідування.

"Оприлюднені звинувачення надсилають чітке повідомлення Росії — наш уряд не пошкодує зусиль і ресурсів, щоб притягнути до відповідальності тих, хто порушує фундаментальні права людини американця", — сказав міністр внутрішньої безпеки Алехандро Майоркас.

"У США, почавши розслідування, застосували елементи універсальної юрисдикції.

Йдеться про те, що воєнні злочини — це злочини проти світового правопорядку, а значить — кожна країна, яка є частиною світу може вважати, що це злочини проти неї також", — говорить Фокусу адвокат, експерт Медійної ініціативи за права людини Андрій Яковлєв.

Принцип універсальної юрисдикції застосовується у багатьох країнах, проте у кожній є певні спеціальні умови, аби розглядати такі справи.

Наприклад, жертва повинна мати громадянство країни, яка розглядає справу, або у ній постійно з метою захисту перебуває потерпілий чи обвинувачений.

"Очевидно, що в США протягом певного часу вже велося слідство, в результаті якого вдалося встановити місце скоєння злочину, обставини злочину та назвати прізвища ймовірних причетних та кваліфікацію, — продовжує Яковлєв.

— Тобто слідчі стверджують, що обвинувачені — військові російської армії вчинили воєнний злочин".

Що важливо для України, так це те, що американські слідчі не тільки можуть встановити причетних до одного конкретного випадку затримання та катування, а й так званого "фонового оточення", тобто буде описана вся ситуація, яка сталась в Миловому Херсонської області під час окупації.

"Фактично незалежний орган може описати та встановити російську практику затримання цивільних під час окупації.

Тоді відома нам практика буде підтверджуватися не тільки українськими інстанціями та правозахисними організаціями, а й судовою системою країни, якій довіряють у світі.

Як наслідок — більше людей у демократичних країнах дізнаються про те, що відбувається на території України", — додає адвокат. Також американські слідчі можуть спробувати встановити відповідальність не лише окремих представників армії РФ, а їх вищих командирів.

Для цього необхідно довести, що Мкртчян та Будник не діяли з власної ініціативи, а підкорятися наказам. Нині всі четверо фігурантів справи — Сурен Мкртчян, Дмитро Будник, а також Валерій та Назар оголошені США у міжнародний розшук.