Екскерівник ОГХК сумнівається в доцільності приватизації держкомпанії в умовах війни

На думку Іткіна, справа навіть не в низькій оціночній вартості компанії, а у тому, що із продажем ОГХК держава позбавляється можливості для проведення якісних перетворень у титановій галузі.

Окрім того, що держава втратить контроль над стратегічною галуззю, вона буде позбавлена можливості побудувати потужну і надзвичайно прибуткову промислову платформу із замкненим циклом виробництва, а також не зможе забезпечувати власним титаном вітчизняний ОПК, авіабудівництво, космічну промисловість і т.

д. Немає сенсу позбуватися стратегічних підприємств принаймні доти, доки немає стратегії і програми повоєнного відродження економіки, доки незрозумілою є майбутня карта розміщення продуктивних сил, доки не видно контурів подальшої індустріальної політики держави".

Адже це все дуже важливі речі, які формують контекст економічної діяльності та безпосередньо впливають на прибутковість активів – вважає експерт.

За словами Іткіна, досвід грузинської приватизації, заради чого до керівництва ОГХК було залучено грузинського фахівця із приватизації добувних підприємств Д. Каландадзе – не є підходящим для України.

В нинішніх українських реаліях, більш релевантним є наш власний досвід реприватизації "Криворіжсталі", ніж суперечлива грузинська приватизація двадцятирічної давнини.

Нам потрібен західний інвестор із власними ресурсами, а не російський олігархічний бізнес із державними кредитами на зовнішню експансію.

Всім відомі імена тих російських компаній і олігархів котрі приймали участь у грузинський приватизації того часу — всі вони знаходяться у санкційних списках.

Хіба такий досвід приватизації нам потрібно перейняти? Де тут західні стандарти та пошук провідних західних інвесторів? – наголошує Іткін. Щодо стартової ціни активів ОГХК, яку Фонд держмайна визначив на рівні 100 млн дол.

, то на думку Іткіна, вона також не є ринковою і адекватною. 100 млн дол. – це ринкова ціна великого столичного ТРЦ, яких в Києві вже десятки.

А ОГХК є унікальним стратегічним підприємством, основою нинішньої титанової галузі і ключовим елементом потенційного повного циклу титанового виробництва, якщо ставити за мету його побудову.