Велика конфіскація. Що чекає на російські та білоруські активи в Україні

Коли в Києві після деокупації Київської області почали відновлювати роботу магазини, ресторани й торгові центри, один із найбільших ТРЦ столиці Ocean Plaza так і не відкрився.

Адже за рішенням суду це підприємство заарештували та передали до управління Національного агентства України з виявлення, розшуку й управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Приводом для арешту став зв'язок власника 67% акцій із російським олігархом із близького оточення Володимира Путіна — Аркадієм Ротенбергом. Це не єдиний прецедент зупинки російського бізнесу в Україні.

Якщо під час президентства Віктора Януковича російський капітал в Україні почувався впевнено та планував подальшу експансію, то після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році існування бізнесу РФ в Україні дещо ускладнилося, а після 24 лютого 2022 року вже формально стало неможливим.

Як пояснили Фокусу опитані експерти, в Україні є низка правових шляхів для арешту й конфіскації майна, пов'язаного з країною-агресором.

Зокрема, керівний партнер адвокатського об'єднання "Чудовський і партнери", адвокат Ігор Чудовський вказує на ухвалений 12 травня 2022 року закон про конфіскацію майна росіян і білорусів (№7194). Ідеться про зміни, ухвалені до Закону "Про санкції", що вже діє в Україні.

"Цей закон передбачає можливість конфіскації та стягнення в дохід держави активів фізичних або юридичних осіб, а також активів, якими ці особи можуть прямо чи опосередковано розпоряджатися, — уточнює Чудовський.

— Ідеться про повне позбавлення громадян РФ і РБ права власності на майно в Україні та за її межами”.

Агія Загребельська, засновниця Ліги антитрасту, зазначає, що правовий механізм поводження з активами, пов'язаними з країною-агресором, був передбачений законом "Про санкції" та передбачає такий алгоритм: Агія Загребельська додає, що в результаті на російські активи в Україні очікує конфіскація, продаж і покриття за рахунок виручених коштів частини завданої агресією Росії збитків.

Проте співрозмовниці Фокусу поки що не відомі успішні прецеденти виконання цього алгоритму.

В АРМА на запит Фокусу відповіли, що сьогодні в Україні діють три механізми, в межах яких розшукуються, заарештовуються та конфіскуються російські та білоруські активи: "Саме третій шлях використовується найчастіше.

Правоохоронці порушують проти росіян, білорусів і колаборантів кримінальні справи, накладають арешт на їхні активи та в багатьох, але не в усіх випадках, передають їх в управління АРМА", — уточнюють в агентстві.

Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) підтверджує, що наразі правоохоронні органи діють переважно в межах традиційного законодавства — насамперед статті Кримінального Кодексу України №110-2 (фінансування дій, вчинених зі метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території чи державного кордону України), а також за фінансовими статтями (ухилення від сплати податків, відмивання брудних грошей тощо).

Важливо розуміти, що передача активу в управління АРМА не є конфіскацією, націоналізацією чи стягненням на користь держави.

Це — 0надання державі в особі АРМА права тимчасово користуватися та розпоряджатися активами, доки суд не вирішить їх остаточно конфіскувати або повернути власникам.

Для збереження вартості активів АРМА застосовує такі кроки: Як повідомили Фокусу в АРМА, з квітня 2022 року в Україні ухвалили понад 170 судових ухвал про передачу активів в управління агентству. Це в рази більше, ніж у попередні роки роботи з 2015 року.

Близько 2/3 рішень стосуються російських і білоруських активів. Для відбору керівників цих активів АРМА оголосило понад 120 громадських конкурсів.

У результаті обрали керівників таких активів: Також за допомогою уряду АРМА передало в управління держкомпаніям такі стратегічні активи: З-поміж заарештованих російських активів Дмитро Горюнов виділяє такі знакові кейси: Крім того, заарештовано активи білоруських компаній: Проте далеко не все майно, що заарештовано в Україні, вже передано АРМА.

Багато активів, пов'язаних із агресором, імовірно, ще залишаються прихованими за номінальними власниками. Але є прецеденти арешту й таких об'єктів. Дмитро Горюнов наводить як приклад ТРЦ "Мармелад" у Києві.

Адже в Національній поліції України встановили, що фактичними власниками частини цього підприємства виступають чиновники РФ, а прибуток від діяльності ТРЦ цілком міг спрямовуватися на фінансування підривної діяльності проти України.

Російський бізнес залишив в Україні глибокий слід, і його вартість має бути суттєвою за масштабами української економіки. Однак поки що, очевидно, йдеться про "вершину айсберга". "Станом на кінець червня Бюро економічної безпеки повідомляло про арешт активів на 31 млрд грн.

Якщо до цього додати суми з усіх наступних повідомлень про окремі прецеденти, виходить приблизно 53 млрд грн", — уточнює Дмитро Горюнов. Поки що в Україні знайшли та заарештували майно росіян і білорусів на суму 53 млрд грн. Однак це вершина айсберга.

В АРМА повідомляють, що вартість переданих агентству активів вимірюється десятками мільярдів гривень. "Коли нам передають певний актив, ніхто не проводить його професійну оцінку, тому ці цифри є дуже приблизними, — зазначають в АРМА.

— Правоохоронці орієнтуються на середні ринкові ціни, використовуючи загальну методологію". В АРМА додають, що точна вартість активів стає зрозумілою після проведення конкурсів із відбору керівників, оскільки під час цього залучають професійних оцінювачів.

Будь-які суми поки що не можуть бути остаточними, оскільки пошук активів, пов'язаних із агресором, продовжується. "Тут слід звернути увагу на іноземні інвестиції, які приходили в Україну, — наголошує Віталій Сокуренко, адвокат АТ Legal Strategy.

— Дуже велика частина з них надходила з офшорів — Кіпру, Панами, Вірджинських островів. І щонайменше половина цих інвестицій була від РФ і українських "товстосумів". Встановлення, хто саме виступає кінцевим бенефіціаром цих активів, — дуже непроста робота".

Крім того, в умовах війни активи неможливо продати компанію новому власнику за реальною ціною, тому їхня оцінка поки що досить відносна.

"Реалізувати активи в наших умовах можна, але лише за невеликі суми — близько однієї десятої від реальної вартості, — продовжує Віталій Сокуренко. — Виходячи з економічної логіки, це майно краще передати в управління, а продавати лише тоді, коли його вартість буде вищою" .

Як повідомляють в АРМА, у межах санкційного механізму Вищий антикорупційний суд (ВАКС) нещодавно ухвалив перше рішення щодо конфіскації активів, пов'язаних із російським олігархом Володимиром Євтушенковим, а саме: Також в АРМА додають, що в межах механізму вилучення російських активів на початку серпня 2022 року уряд ухвалив рішення щодо конфіскації 900 об'єктів власності Росії на користь України.

Крім матеріальних активів, під арешт потрапляють і кошти. Їх ще на початку війни в АРМА запропонували спрямовувати на фінансування держбюджету шляхом придбання військових облігацій.

"Після спільної роботи з народними депутатами над змінами законодавства та тривалих зусиль щодо реалізації нового механізму АРМА придбав перший пакет цінних паперів на суму 150 млн грн, які уряд може використати для зміцнення обороноздатності", — повідомляють в АРМА.

Порівняно з масштабом витрат України на війну та завданими агресором збитками 150 млн мають вигляд краплі в морі.

Проте депозитний портфель АРМА продовжує зростати за рахунок передачі заарештованих коштів і отримання грошей від продажу майна, а механізм використання заморожених коштів для оборони держави вже запущено.

Поки розшук, арешт і конфіскація російського майна в Україні продовжується, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що вищезгаданий ТРЦ Ocean Plaza відновлює роботу. Це стало можливо після того, як Печерський суд Києва видав дозвіл на користування комерційним об'єктом.

Ситуацію пояснили в компанії UDP, яка володіє в ТРЦ часткою 33%. "Рішення суду, яким українському власнику (компанії UDP) повернуто право управління власним пакетом акцій, лише розблокує право користування об'єктом.

А саме — право на ведення госпдіяльності, яке дозволить ТРЦ відновити роботу й замість збитків генерувати державі як новому керівнику (в особі АРМА) доходи", — уточнили в компанії.

Пресслужба UDP додає, що керівництво компанії вирішило перераховувати в держбюджет весь прибуток іноземного акціонера. Відповідно дві третини від загального прибутку Ocean Plaza отримає Україна. Але чи врешті-решт перейде весь торговий центр Україні, вирішуватиме суд.