Ракетна дипломатія чи залякування: чому РФ збільшила кількість пусків, — аналітики (фото)

В умовах зростаючої геополітичної напруженості Росія посилила свої ракетні випробування, підкреслюючи статус військової держави. Серед останніх розробок — ракети "Ліщина", "Калібр", "Онікс" і гіперзвуковий "Циркон".

Ці запуски переслідують не лише технічні цілі, а й стратегічне завдання: продемонструвати технологічний потенціал і надіслати сигнал міжнародній спільноті. Про це йдеться в матеріалі Army Recognition від 6 грудня.

Найпомітнішою подією останніх днів став запуск гіперзвукових ракет "Циркон" 4 грудня 2024 року в східній частині Середземного моря.

Пуски було виконано з фрегатів "Адмірал Горшков" і "Адмірал Головко", а також супроводжували демонстрацією пусків ракет "Калібр" із підводного човна "Новоросійськ" і ракет "Онікс" із берегового комплексу "Бастіон".

Гіперзвукова ракета "Циркон" нібито здатна розвивати швидкість до 9 Маха і вражати цілі на відстані до 1 000 кілометрів, що робить її важливим етапом у розвитку російського озброєння.

Ця ракета забезпечує стратегічну гнучкість і підтверджує намір Росії зміцнити свої позиції в ключових регіонах. Ракета "Калібр" залишається основою стратегії Росії для завдавання точних ударів на великі відстані.

Ці крилаті ракети з дальністю до 2 500 кілометрів були залучені 28 листопада 2024 року для атак з Чорного моря. Вони зарекомендували себе як універсальна зброя для ураження наземних і морських цілей, застосовуючись у Сирії та Україні для знищення критичної інфраструктури.

Ракета "Онікс", відома своєю швидкістю у 2,5 Маха і дальністю до 600 кілометрів, була залучена в навчаннях 3 грудня 2024 року. Запуск із комплексу "Бастіон-П" продемонстрував готовність Росії захищати свої бази в Сирії та посилювати регіональний вплив.

Використання балістичної ракети "Орешник" 21 листопада 2024 року для удару по Дніпру стало ще однією важливою подією. З дальністю до 5 000 кілометрів і швидкістю понад 12 000 км/год, ця ракета здатна нести кілька боєголовок з індивідуальним наведенням.

Глава Кремля Володимир Путін назвав запуск символічною відповіддю на використання Україною західних ракет, таких як Storm Shadow і ATACMS. Однак експерти вважають, що ця демонстрація більше спрямована на залякування, ніж на реальну зміну ходу бойових дій.

Попри високі технічні характеристики, масове застосування балістичних і крилатих ракет не призвело до вирішальних успіхів в Україні. Їхні удари не змогли суттєво вивести з ладу українську військову та цивільну інфраструктуру.

Ба більше, висока вартість ракет і обмежені виробничі можливості знижують їхню ефективність у тривалих конфліктах. Одним із ключових завдань цих запусків стає зміцнення ракетної дипломатії.

Росія демонструє свою здатність вражати стратегічні цілі в Європі та за її межами, направляючи сигнали як Заходу, так і своїм союзникам, наприклад, сирійському режиму.

Однак у контексті російсько-української війни, удари не змогли суттєво підірвати військову інфраструктуру України, а висока вартість і обмежені виробничі потужності ставлять під сумнів їхню ефективність у тривалих конфліктах.

Водночас стратегія залякування Москви несе в собі значні ризики.

Посилення риторики навколо гіперзвукових ракет може посилити напруженість у відносинах з НАТО, а відмова від мораторію на розгортання ракет середньої й меншої дальності ставить під загрозу багаторічні зусилля з контролю озброєнь.

Таким чином, підкреслили аналітики, випробування ракет, проведені Росією, ілюструють її амбіції та протиріччя. З одного боку, вони зміцнюють імідж країни як технологічної держави, з іншого — підкреслюють структурні проблеми, які проявляються в умовах затяжних конфліктів.

"В умовах дедалі більш поляризованого світу ракетна дипломатія може являти собою спробу підтвердити свою міжнародну позицію, але ціною значних економічних і політичних витрат", — підсумували оглядачі.