РФ розгорнула шпигунську базу на поромі "Естонія", що затонув 30 років тому, — ЗМІ

Останки загиблих не змогли дістати із затонулого порома, який спочиває на 80-метровій глибині за 35 км від фінського острова Уте. Влада Фінляндії, Естонії та Німеччини після катастрофи закрила доступ до затонулого судна, що дало змогу РФ влаштувати там шпигунську базу.

Про це йдеться у спільному розслідуванні німецьких видань WDR, NDR і Süddeutsche Zeitung, заснованому на інформації від джерел у службах безпеки НАТО. Пором "Естонія" зазнав аварії у вересні 1994 року під час шторму, коли прямував із Таллінна до Стокгольма.

Із 989 осіб, які перебували на борту (803 пасажири і 186 членів екіпажу), врятували 137 осіб (94 пасажири і 43 члени екіпажу). Водночас зникли безвісти 757 осіб (651 пасажир і 106 членів екіпажу), а також упізнали 95 загиблих (58 пасажирів і 37 членів екіпажу).

852 загиблих (включно зі зниклими) були громадянами 17 держав.

Оскільки зона аварії "Естонії" закрита, то, завдяки цьому обмеженню, російські розвідслужби, як припускають, розмістили на затонулому судні підводні пристрої, що керують безпілотниками і підводними роботами, а також здатні збирати акустичні сигнатури військових кораблів і підводних човнів НАТО.

Ці сигнатури допомагають ідентифікувати судна за унікальними звуковими характеристиками їхніх двигунів і гвинтів, ідеться в розслідуванні. У західних розвідках вважають, що за такі операції відповідає Головне управління глибоководних досліджень (ГУГД) РФ.

Цей секретний підрозділ, що підпорядковується безпосередньо Міноборони РФ, спеціалізується на підводному шпигунстві, диверсіях і розвідці.

ГУГІ має у своєму розпорядженні флот спеціалізованих суден, офіційно іменованих дослідницькими, оснащених різноманітним обладнанням.

До цього так званого "академічного флоту" також входить судно "Янтарь", яке останніми роками помітно часто плавало над підводною інфраструктурою в Північному і Балтійському морях і вважається одним із найважливіших російських розвідувальних суден у колах НАТО.

На початку цього року британські військові судна супроводжували "Янтарь", поки воно нібито проводило "дослідження" біля узбережжя Великої Британії.

НАТО припускає, що Росія використовує для розміщення подібної шпигунської апаратури не тільки передбачувані дослідницькі судна, такі як "Янтар", а й підводні човни, цивільні судна, як-от риболовецькі або вантажні, а також дедалі частіше безпілотні підводні апарати.

Розташування затонулого судна в Балтійському морі між Швецією, Фінляндією і країнами Балтії, за словами низки військових представників, які беруть участь в обговореннях, ідеально підходить для таємного збору розвідувальної інформації завдяки наявності морських шляхів.

Крім того, Росія може діяти там без перешкод, оскільки діє офіційна заборона на водолазні роботи.

Ще одна перевага полягає в тому, що, на відміну від піщаного дна Балтійського моря, обладнання, встановлене на затонулому човні, практично непомітне і може бути встановлене стаціонарно.

МЗС Естонії заявило, що разом зі своїми союзниками уважно стежить за розвитком подій у Балтійському морі, зазначивши, що Росія стала більш агресивною після початку повномасштабної війни проти України.

Прикордонна служба Фінляндії, що відповідає за цей район, заявила, що з оперативних причин не публікує інформацію про можливі заходи спостереження. Однак Фінляндія має повне уявлення про діяльність російської розвідки у своїй країні.

У період із 2021 до 2024 року режим особливого захисту затонулого судна було призупинено для проведення розслідування нових доказів, що стосуються загибелі "Естонії". Російський уряд залишив запит про коментар без відповіді.

Нагадаємо, міністр оборони Норвегії Торе Сандвік заявив, що Росія активізувалася на Кольському півострові, оскільки Путін намагається взяти під контроль Арктичний регіон, щоб заблокувати судноплавні шляхи до союзників по НАТО в разі початку війни в Європі.

А Росія накопичує танки для прориву в Європу. У цьому впевнений заступник голови комітету Ради з питань нацбезпеки Єгор Чернєв.