Захистити НПЗ: як Росія копією українську тактику боротьби з дронами-камікадзе

Для цього застосовуються вітчизняні безпілотники. У звʼязку з цим російські військові намагаються повторити український досвід із захистом ППО. Фокус розібрався, як РФ намагається захистити власне небо.

Удари безпілотників, за різними оцінками, уразила до 15% російських нафтопереробних заводів. Найдалекобійніший удар відбувся на відстані 1500 км від української території, що дозволяє говорити про значне розширення ударних можливостей України.

Російська армія у відповідь намагається скопіювати українські методи боротьби з повітряними загрозами: Окремо у РФ встановлюють кулемети на бойові кораблі. В кінці березня російські ЗМІ показали, як у РФ планують боротися з повітряними загрозами.

Міноборони РФ доручило створити мобільних вогневих груп, які мають збивати дрони. Росіяни хочуть створювати мобільні зенітно-гарматні групи прикриття від БПЛА.

Вони будуть складатися з : Димогенератори мають закривати обʼєкти, як це відбувається для захисту Кримського мосту. Для цього у ЗС РФ є установки ТДА-М та ТДА-3. Проте їхня ефективність залежна від вітру та інших погодних умов.

До того ж невідомо, скільки в окупантів є подібних установок.

У Defense Express впевнені, що окупанти далі копіюватимуть українські ноу-хау, зокрема вночі будуть застосовувати прожектори та копіювати систему управління мобільними групами за допомогою загальної системи радіолокаційного спостереження.

Також створення мобільних вогневих груп є свідченням дефіциту у російській армії зенітно-гарматних ракетних комплексів "Панцирь-С1". Окрім мобільних вогневих груп окупанти також експериментують зі спаренням кількох автоматів чи кулеметів в одну установку. Відомо, що у т. о.

Луганській області ЗС РФ вже випробували установку з трьома кулеметами ПКТ калібру 7,62-мм та чотирма автоматами АК-47. Проте такі спроби вочевидь не будуть ефективні. Автомат Калашнікова має магазин на 30 набоїв.

За умов наявності в небі безпілотника розрахунок зможе вести вогонь лише кілька секунд. Українська армія теж експериментувала і використовує спарені кулемети.

Наприклад, в територіальній обороні були випадки поєднання двох кулеметів Максима, які були розроблені ще у роки Першої світової війни. Завдяки водному охолодженню така система може бути ефективною для тривалого вогню чергою.

16 травня Міноборони РФ показало навчання Тихоокеанського флоту. Воно було націлене на відпрацювання відбиття атак морських дронів.

Для цього залучили понад 15 кораблів та катерів включно з корветом проєкту 20380 "Совершенный" й найновішим кораблем "Резкий", який став у стрій у вересні 2023 року. Україна вже потопила не один російський корабель завдяки морським дронам.

Чорноморський флот РФ майже весь перебазовано у Новоросійськ. Відтак у РФ провели навчання на Далекому Сході. Боротися із загрозою морських дронів окупанти планують за допомогою кулеметів ДШК на вертлюгі.

Це може свідчити про дефіцит сучасніших кулеметів "Утес", а також "Корд". Використання останнього було анонсовано Міноборони РФ, але вони у кадр не потрапили. Також у відео показано, що моряки вели стрільбу і з автоматів Калашникова, але вогонь вівся просто у бік уявної цілі.

Себто такі маневри не несуть практичної цінності. Окрім цього українські напади зазвичай відбуваються вночі, а окупанти не мають ніяких прицільних засобів для виявлення цілей в пізню годину.

Проте окрім автоматів російські кораблі мають дрони вертикального зльоту та посадки, щоб виявляти морські дрони, але невідомо, чи є вони на Чорноморському флоту.

У підсумку російські спроби покращити захист протиповітряної оборони залежать від кількості мобільних вогневих груп. Росія велика країна, що є великим мінусом при захисті повітря через величезну територію.