За два роки з території російського заводу вивезено значну кількість техніки, повідомив 8 вересня OSINT-аналітик Athene Noctua.
На фото зафіксовано шість універсальних пересувних веж 40В6МД, три радари 30Н6 і два 5Н66, 13 пускових установок 5П85, чотири мобільні ремонтні майстерні та 14 генераторів.
Аналізуючи знімки, аналітики "Мілітарного" зазначили, що детальніший аналіз показав, що частина радіолокаційних станцій 30Н6 не залишила територію заводу, а лише була переміщена всередині. Загалом на підприємстві, як і раніше, числиться 13 таких радарів.
Експерти підкреслюють, що оскільки виробництво РЛС 30Н6 давно припинено, Москва змушена використовувати накопичені запаси. Крім того, більшість цих батарей фактично розглядаються як джерело запчастин, а не як повноцінні бойові одиниці.
Деяке обладнання, ймовірно, проходить випробування перед поверненням у стрій: на супутникових знімках помітні ознаки активності, характерні для тестування. Причому російські військові намагаються відновити лише дві батареї С-300 з восьми, що перебувають на зберіганні.
Система С-300 стала однією з ключових розробок у сфері протиповітряної оборони СРСР.
Її завдання — забезпечення постійного прикриття стратегічно важливих об'єктів від усього спектра повітряних загроз: від тактичної авіації до крилатих і навіть, як стверджують російські джерела, балістичних ракет.
Модифікація С-300ПС, яка надійшла на озброєння в середині 1980-х, здатна вражати цілі на відстані до 75-90 кілометрів і на висотах від 25 метрів, що було гідним показником на той час. Головна перевага комплексу — робота в умовах масованого нальоту.
Радіолокатори супроводжували десятки цілей одночасно, а наведення ракет забезпечувалося навіть при щільних перешкодах. По суті, С-300ПС проектувався з прицілом на ведення бою проти сучасної авіації НАТО. Комплекс складається не тільки з ракет, а й із цілої "екосистеми".
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022