Розпродаж імперії "ЛУКОЙЛа": що Росія назавжди втрачає через санкції Трампа

Трамп примушує "ЛУКОЙЛ" розпродати закордонні активи. Що й де втратить Росія? У жовтні 2025 року адміністрація Дональда Трампа запровадила найжорсткіші за останні два роки санкції проти російської нафтової галузі.

Під обмеження потрапили "Роснєфть" і "ЛУКОЙЛ", а також десятки їхніх дочірніх структур. Заборонені будь-які фінансові операції, інвестиції чи експорт технологій. Мета Вашингтона — скорочення енергетичних доходів Кремля.

Під ударом, в тому числі, опинилася друга за розміром компанія РФ, яка донедавна контролювала до 20% російського видобутку і мала широку мережу активів по всьому світу. Злякавшись санкцій, "ЛУКОЙЛ" заявив про розпродаж своїх закордонних активів.

Що саме за активи та чого може позбутися корпорація? Рішення про розпродаж компанія пояснила "неможливістю продовжувати роботу в межах діючих ліцензій OFAC". За даними Reuters, AP News та bne IntelliNews, йдеться про повний вихід із закордонних проєктів.

Перелік основних активів, що я знайшов (він не є вичерпним): Сумарно ці активи забезпечували понад 15 % глобальної видобувної потужності компанії та стабільний валютний потік. Оголошення про розпродаж спричинило різку реакцію інвесторів.

На тлі новин акції "ЛУКОЙЛа" впали на -13,95 % за тиждень. Це найбільше падіння з 2022 року.

Експерти пояснюють це не короткостроковою панікою, а переоцінкою ризиків: компанія втрачає географічну диверсифікацію, валютні надходження і партнерів, а заміна західних активів новими — практично неможлива.

Чи зможе "ЛУКОЙЛ" продати активи підставним особам? Фактично, відповідь залежить від геополітичних факторів. Тобто, в яких саме стосунках відповідні держави знаходяться з США й чи захочуть вони ризикувати.

Тобто, псевдопродаж в ЄС та США доволі сумнівний, а Африці, Латинській Америці та СНД є можливий лише в окремих випадках. Втрати — не лише для компанії, а для держави.

Москва позбавляється контролю над частиною інфраструктури, яка забезпечувала експорт через Болгарію, Казахстан і Ірак. Зменшуються валютні надходження, падає "м’яка сила" — через закриття заправних мереж і скорочення присутності в Африці та на Близькому Сході.

Європа отримує шанс викупити або націоналізувати нафтопереробні об’єкти — Болгарія вже готує закон про держконтроль над Burgas НПЗ. Казахстан може перерозподілити частки в проєктах на користь Chevron та KazMunayGas.

У 2024 році "ЛУКОЙЛ" уже зазнав списань на 93,3 млрд рублів, з них понад 50 млрд — саме через втрати іноземних активів. RBC Україна оцінює ринкову втрату капіталізації компанії після санкцій у 83 млрд рублів за два дні.

Міжнародні аналітики з UBS та IEA вважають, що потенційно компанія може втратити до 25 % видобувних потужностей у разі продажу всіх проєктів поза РФ.

"Це не крах, а початок структурного скорочення російської нафтової присутності у світі," — зазначає аналітик UBS Джованні Стауново. Таким чином, санкції Трампа змушують російський бізнес не просто "пристосовуватись" — а відступати.

З глобальної карти енергетики Росія починає зникати не тому, що закінчується нафта, а тому, що її більше ніхто не хоче купувати разом із ризиками Кремля. Крім того, будь-яке енергетичне підприємство за кордоном — це один з елементів "енергетичної наддержави".

Адже навколо активу формується лояльна до Росії та її інтересів клієнтела — робітники та члени сімей, профспілки, підрядники та сервісні організації, чиновники місцевого та національного рівня.

До того ж частину доходів витрачають на легальне та нелегальне посилення російського впливу — від фінансування "Русских домов" до внесків до виборчих фондів.

Тож, задля надійного та стабільного зменшення доходів РФ країнам Великої Сімки (США та ЄС в першу чергу) доведеться розробити заходи суворого контролю над ситуацією. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.