Домовленість щодо «гріпенів», нові санкційні кроки проти Росії, розширення ініціативи PURL і збільшення енергетичної підтримки України – ключові результати дипломатичної роботи Президента в жовтні

Пріоритетами для Глави держави були: закінчення війни, подальша оборонна підтримка, збільшення фінансування для виробництва дронів, розвиток спільних оборонних виробництв, залучення більшої кількості держав-партнерів до ініціативи PURL та ефективне взаємовигідне використання фінансового інструменту SAFE.

Серед ключових тем переговорів також протиповітряна оборона України, зокрема прискорення постачання відповідних європейських та американських систем і ракет до них.

Про це йшлося під час розмов з лідерами США, Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Італії, Великої Британії та Франції. Україна розраховує на конкретні результати щодо зміцнення ППО вже найближчим часом.

Крім того, є домовленості стосовно посилення захисту неба й повітряного флоту України з Чехією та Польщею.

Постійна увага – посиленню тиску на Росію, зокрема санкційного, пошуку можливостей використання заморожених російських активів для захисту й відновлення України, додаванню динаміки переговорному процесу щодо членства у Євросоюзі.

Особливий акцент у жовтні був на підтримці української енергетики напередодні зими. Адже енергетична система України зазнає постійних атак із боку РФ.

Минулого місяця Президент України перебував із робочими візитами в Данії (сьомий саміт Європейської політичної спільноти), США, Норвегії, Швеції, Брюсселі (засідання Європейської ради) та Великій Британії (засідання лідерів держав – учасниць Коаліції охочих).

Один із головних результатів – нова й найбільша домовленість для бойової авіації України.

Двадцять другого жовтня у шведському Лінчепінгу Президент Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали перший документ, який відкриває шлях до отримання Україною літаків «Гріпен», – лист про наміри між Україною та Королівством Швеція щодо співпраці у сфері розвитку повітряних спроможностей.

Наша країна розраховує одержати до 150 таких винищувачів, і перші мають з’явитися наступного року.

Лідери також провели зустріч із керівництвом компанії – виробника цих літаків Saab AB, обговорили всі перспективи співпраці та мали нагоду особисто побачити можливості «гріпенів».

«Це дуже класні літаки, сильні авіаційні платформи, які дають змогу виконувати великий спектр завдань. Кожен бачить, від яких загроз це допомагає. Російські удари проти нашої держави – вони не зупиняються», – наголосив Володимир Зеленський.

Під час візиту до Вашингтона 17 жовтня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом США Дональдом Трампом.

Основними темами розмови стали ситуація на полі бою, енергетична співпраця, дипломатичні перспективи для завершення війни, посилення ППО України та далекобійність.

«Більш ніж дві години предметної розмови з Президентом США Дональдом Трампом, яка може реально наблизити завершення цієї війни. Обговорили всі ключові питання. Росія повинна припинити агресію, яку сама розпочала і яку свідомо затягує.

Розраховуємо на тиск США», – написав Глава держави в соціальних мережах за підсумками зустрічі в Білому домі.

За результатами зустрічі Президент також провів спільну телефонну розмову з лідерами Великої Британії, Німеччини, Італії, Фінляндії, Норвегії, Польщі, очільниками Європейської комісії та Європейської ради й Генеральним секретарем НАТО.

Крім того, Володимир Зеленський обговорив потреби України в системах Patriot і ракетах до них та в літаках F-16 із представниками оборонних компаній Lockheed Martin і Raytheon.

З міністром енергетики Сполучених Штатів Крісом Райтом і представниками енергокомпаній говорили про співпрацю в енергетичних проєктах. США запевнили в допомозі щодо забезпечення стійкості української енергосистеми, враховуючи постійні обстріли з боку РФ.

Також відбулася зустріч із керівниками американських аналітичних центрів. Під час зустрічі в Норвегії 22 жовтня Прем'єр-міністр Йонас Гар Стере оголосив про вже третій пакет енергетичної допомоги Україні цього року – на близько 150 млн дол. для закупівлі газу взимку.

Таким чином загальна сума підтримки зросла до 400 млн дол. Двадцять третього жовтня Глава держави взяв участь у засіданні Європейської ради, яке відбулося в Брюсселі.

Володимир Зеленський також провів сім двосторонніх зустрічей із партнерами – з Президентом Франції, прем’єр-міністрами Польщі, Фінляндії, Чехії, Федеральним канцлером Німеччини, Головою Ради міністрів Італії та Президентом Європейської ради.

Основні теми переговорів – подальша оборонна підтримка, зокрема шляхом використання механізмів PURL і SAFE, посилення ППО, підтримка енергетики, а також можливості використання заморожених російських активів на потреби України.

За підсумками засідання Євроради Європейський Союз запевнив, що фінансова допомога для України буде збережена у 2026–2027 роках. «Є політична готовність Європи направити заморожені російські активи на повноцінну підтримку України, українців.

На Єврораді було ухвалено політичне рішення. Чіткий формат використання активів, і цей формат є. Зараз ми у Європі домовилися, що до кінця року має бути реалізація цього формату», – сказав Президент України.

Під час візиту до Великої Британії 24 жовтня Глава держави провів зустрічі з Королем Чарльзом ІІІ і Прем’єр-міністром Кіром Стармером. З очільником британського уряду особливу увагу приділили розвитку спільного оборонного виробництва, зокрема дронів-перехоплювачів Octopus.

Велика Британія виготовлятиме ці безпілотники для подальшого тестування в Україні з перспективою масштабування виробництва. У Лондоні також відбулося засідання Коаліції охочих, до якого приєдналися понад 40 учасників із різних країн.

Обговорювали протиповітряну оборону, енергетику, санкції та далекобійність. Глава держави закликав активізувати фіналізацію роботи над майбутніми рамками гарантій безпеки.

Результати засідання: буде більше санкцій проти Росії – є погоджені рішення – та збільшиться кількість влучних далекобійних санкцій України. «Питання про “томагавки”, “сторм шедоуз”, “скальпи”, наше спільне виробництво дронів і ракет життєво важливі.

І щойно Путін відчув тиск і можливість появи “томагавків” в Україні, він одразу заявив про готовність відновити переговори, але тільки-но тиск зник, він знову відкинув дипломатію», – наголосив Володимир Зеленський.

На полях саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені на початку місяця Глава держави провів понад 10 зустрічей із партнерами – з президентами Азербайджану, Кіпру, Молдови, Франції, премʼєр-міністрами Данії, Норвегії, Польщі, Португалії, Швеції, Федеральним канцлером Німеччини, Головою Ради міністрів Італії, президентами Європейської ради та Європейської комісії і Генеральним секретарем НАТО.

У жовтні Володимир Зеленський провів близько 20 телефонних розмов: із президентами США (дві розмови), Фінляндії (три розмови), Франції (дві розмови), Чехії, Аргентини, Демократичної Республіки Конго, прем’єр-міністрами Великої Британії, Німеччини, Данії, Канади, Греції, Іспанії, Федеральним канцлером Німеччини, президенткою Європейського центрального банку та лідером партії – переможниці парламентських виборів у Чехії.

Під час розмов ішлося про координацію дипломатичних кроків, розширення оборонної співпраці, зокрема розвиток ініціативи PURL, посилення ППО, підтримку української енергетики та збільшення санкційного тиску на Росію.

Крім того, у жовтні Президент провів більш ніж 10 зустрічей із партнерами, які приїжджали в Україну.

Це прем’єр-міністри Нідерландів та Литви, Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики, президент Парламентської асамблеї ОБСЄ, Спікер Сеймасу Литви, міністри Данії, Естонії, Нідерландів, Словенії та Хорватії.

  Під час цих візитів обговорювали оборонну підтримку та спільне виробництво зброї, реалізацію механізмів PURL і SAFE, допомогу українській енергетиці. Зокрема, 11 жовтня під час візиту міністра оборони Нідерландів був підписаний меморандум про спільне виробництво дронів.

У жовтні Глава держави звертався онлайн до учасників засідання Європейської ради на початку місяця та 71-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї НАТО.

Президент також узяв участь у третьому Міжнародному форумі оборонних індустрій у Києві й зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що були учасниками цього заходу.

«Наш потенціал у виробництві тільки дронів і ракет у наступному році буде вже 35 мільярдів доларів.

Попри удари, попри об’єктивну складність самого цього завдання розбудови оборонної промисловості – а зброя – це продукт технологічний і непростий у розробці, виробництві та впровадженні – попри всі складнощі українці створюють свій національний оборонний продукт, що за частиною параметрів уже випереджає багато інших у світі», – наголосив Володимир Зеленський.

Серед інших досягнутих минулого місяця результатів одним із найбільш вагомих є розширення ініціативи PURL. У жовтні до цієї програми приєдналися Іспанія, Фінляндія та Словенія, про вже другий внесок оголосила Норвегія.

Таким чином загальна кількість учасників зросла до 16, а сума задекларованих внесків збільшилася до 2,6 млрд дол. Посилюється санкційний тиск на РФ.

Україна ухвалила шість рішень щодо запровадження та продовження санкцій, у яких спливав термін, проти російських підприємців і їхніх зв’язків із путінською системою, проти російської військової промисловості та осіб і компаній, що пов’язані з російським нафтовим сектором.

Також наша країна синхронізувала санкції Японії у своїй юрисдикції. Загалом із початку року в українській юрисдикції синхронізовані 11 пакетів санкцій партнерів.

Схвалений 19-й пакет санкцій Євросоюзу містить обмеження проти тіньового нафтового флоту РФ, банківської та фінансової систем, заборону імпорту російського СПГ. Також уперше запроваджені санкції проти криптоплатформ і криптовалютних схем.

Особливе значення мають санкції США щодо двох найбільших російських нафтових компаній – «Роснєфть» і «Лукойл», схвалені в жовтні.

Цього ж місяця Велика Британія розширила санкційний список проти Росії, куди внесли, зокрема, «Роснєфть» і «Лукойл», понад 50 суден, які пов’язують із тіньовим флотом, низку банків, чотири нафтові термінали, запровадила заборону на імпорт нафтопродуктів, виготовлених у третіх країнах із нафти російського походження.

Загалом британські санкції заморозили російські активи на суму 28,7 млрд фунтів. Найближчим часом Україна синхронізує у своїй юрисдикції 19-й пакет санкцій Євросоюзу та санкції США проти «Роснєфті» й «Лукойла».

Наша країна вже готує нові санкційні кроки на листопад і вдячна всім партнерам, які продовжують працювати над посиленням відповідного тиску на РФ, зокрема проти тіньового флоту. Розпочалося формування 20-го пакета санкцій Євросоюзу, і Україна надала свої пропозиції.

Розраховуємо також працювати разом зі США, щоб максимально зменшити російський експорт енергоресурсів. Для підтримки енергетики, яка є зараз особливо актуальною, крім Норвегії, є домовленості з Німеччиною, Італією, Нідерландами та Євросоюзом.