Після провалу у 2022 році Путін був готовий відкласти питання про статус Криму на 15 років, — ЗМІ

За словами журналістів, під час переговорів обидві сторони продовжували цілодобово працювати над договором, який очільники України та Росії могли підписати. Навесні 2022 року глава Кремля Володимир Путін був готовий відкласти питання про статус Криму на 15 років.

Про це пише видання Foreign affairs. У матеріалі йдеться, що 29 березня Україна і Росія домоглися "прориву" в переговорах. За підсумками зустрічі сторони оголосили, що домовилися про спільне комюніке.

Документ містить положення, яке закликає обидві сторони прагнути мирно вирішити суперечку щодо Криму протягом наступних 10-15 років. До цього Москва ніколи не погоджувалася обговорювати статус півострова.

"Пропонуючи провести переговори з приводу його статусу, Кремль мовчазно визнав, що це не так", — написало видання.

У матеріалі йдеться, що під час переговорів обидві сторони продовжували цілодобово працювати над договором, який Путін і президент України Володимир Зеленський мали підписати. Україна і Росія активно обмінювалися проєктами один з одним.

За словами журналістів, до їхніх рук потрапили проєкти договору, який нібито могли укласти Україна і Росія під час переговорів на початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ. Вони вивчили два з цих проєктів: один від 12 квітня, інший від 15 квітня.

Документи багато в чому схожі, але містять важливі відмінності — і обидва показують, що комюніке не вирішило деякі ключові питання.

Повідомляють, що тоді як комюніке і проєкт від 12 квітня чітко давали зрозуміти, що держави-гаранти самостійно вирішуватимуть, чи приходити на допомогу Києву в разі нападу на Україну, у проєкті від 15 квітня росіяни спробували підірвати цю статтю, наполягаючи на тому, що такі дії відбуватимуться тільки "на основі рішення, погодженого всіма державами-гарантами".

За словами журналістів, це дало б імовірному загарбнику право вето.

Українці відкинули цю поправку, наполягаючи на початковій формулі, згідно з якою всі гаранти мали індивідуальне зобов'язання діяти Крім того, як ідеться в матеріалі, у проєкті є низка статей, які було додано до договору за наполяганням Росії, але які не увійшли до комюніке.

Вони стосувалися питань, які Україна відмовилася обговорювати. Йдеться про заборону в Україні "фашизму, нацизму, неонацизму та агресивного націоналізму". Журналісти припустили, що ці положення мали дозволити Путіну "зберегти обличчя".

Видання пише, що розмір і структура української армії також були предметом інтенсивних переговорів. Станом на 15 квітня обидві сторони залишалися досить далекими одна від одної з цього питання.

Українці хотіли мати армію мирного часу у 250 000 осіб, але росіяни наполягали на максимальній чисельності в 85 000 осіб. Крім того, як повідомляється, Україна хотіла 800 танків, а РФ "дозволяла" мати тільки 342 танки.

Різниця між дальністю ракет була ще більш істотною: 280 кілометрів (українська позиція), і всього 40 кілометрів (російська позиція). За словами журналістів, переговори навмисно обходили стороною питання кордонів і території.

Передбачається, що ідея полягала в тому, щоб Путін і Зеленський вирішили ці питання на запланованому саміті. "Незважаючи на ці суттєві розбіжності, проєкт від 15 квітня припускає, що договір буде підписано протягом двох тижнів", — пише видання.