Бомба проти бомби. Чи наважиться Байден розмістити ядерне озброєння в Польщі

Фокус дізнавався, чи може Варшава отримати ядерне озброєння та які наслідки це матиме.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що його країна хотіла б приєднатися до програми ядерного обміну серед країн НАТО з огляду на наміри РФ розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі.

"Остаточне рішення буде залежати від наших американських, натовських партнерів. Ми заявляємо про нашу волю діяти швидко в цьому питанні", – зазначив польський прем’єр 30 червня.

Моравецький наголосив, що не хоче сидіти склавши руки, поки президент Російської Федерації Володимир Путін нагнітає різного роду загрози. Відзначимо, що це вже другий сигнал від Варшави щодо теми готовності прийняти на своїй території ядерне озброєння.

В жовтні 2022 року влада Польщі офіційно повідомила, що не проти приєднатися до програми ядерного стримування Nuclear Sharing, тобто "Ядерний обмін". Ця програма дозволяє надавати країнам, що не мають свого ядерного озброєння, боєголовки на зберігання.

На сьогоднішній день за програмою Nuclear Sharing американські ядерні боєголовки знаходяться на військових базах Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Італії та Туреччини.

Йдеться про щонайменше 100 ядерних авіабомб B61-3 та B61-4 з потужністю від 0,3 до 340 кілотонн, призначених для застосування американськими винищувачами F-15, F-16, а також авіацією союзників США в НАТО.

Примітно, що саме в той час, як Варшава вирішила приєднатися до "Ядерного обміну", США змінили план заміни авіабомб на європейських базах.

На початок весни 2023 року планувалося замінити авіабомби B61-3 та B61-4 на модернізовані B61-12, що є більш сучасними та керованими на відміну від попередників. Але в останній момент Пентагон змістив строки заміни на більш ранній строк – кінець грудня 2022 року.

За інформацією видання Politico, тоді члени НАТО підтримали таке рішення та погодилися, що на ядерний шантаж РФ не можна піддаватися. Проте, прохання Польщі залишили без уваги. Як і заява Моравецького, офіційних коментарів від офіційних осіб США досі не було зроблено.

"Після прийняття рішення про розміщення в Білорусі своєї тактичної ядерної зброї, Путін таким чином показав Заходу свою силу. Для нього це рішення символічне, адже крім України, в прямій загрозі опинилися Польща і країни Балтії.

Хоча зрозуміло, що ядерна зброя не має кордонів, все ж таки таке розгортання підвищує загрозу. Для Польщі фактор Білорусі є серйозним, рахуйте розміщення ядерної зброї та перехід ПВК "Вагнер". Саме цим можна пояснити дещо емоційні заяви польських політиків.

Варшава хоче більше підтримки від свого союзника США, якщо зараз це не ядерна зброя, то хоча б комплекси Patriot", — розповідає Фокусу політичний експерт Максим Джигун.

У 2017 році Польща схвалила нову військову доктрину, що передбачала реформування армії впродовж наступних 15 років. Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Варшава розпочала тотальне переозброєння власної армії, чисельність якої збільшилася до 300 тис. чоловік.

Уже досягнуто домовленості про 500 HIMARS, 1300 танків, 650 самохідних гаубиць, десятків винищувачів та ППО. Уряд звертався до Пентагону з пропозицією збільшити контингент американських військових. Перемовини про це йдуть від 2019 року.

Стає зрозумілим, що саме через появу американської ядерної зброї на території Польщі, кількість її військових збільшиться. Крім того, Варшава отримає додаткові засоби безпеки, що прикриватимуть бази можливого розташування.

Сюди ж можна додати певний елемент статусності, адже держава стане шостою безядерною країною з ядерною зброєю. Розміщення російського ядерного озброєння на території Білорусі частково похитнуло паритет сил в Європі, хоча й не стало критичним.

Фокус вже розповідав, що Лукашенко не матиме доступу та можливості для використання російської тактичної ядерної зброї, що Москва розмістить на території Білорусі.

Однак, у випадку її використання чи навіть підготовки до такого, саме по Білорусі буде завдано упереджувального удару.

Директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця вважає, що у випадку розгортання на території Польщі американського тактичного ядерного озброєння паритет сил на континенті знову зміниться, а світ прискорить розгін до нової "холодної війни".

"У разі, якщо на території Польщі буде розгорнуто американську тактичну ядерну зброю, це змінить паритет сил в Європі.

Зараз ми повертаємося до епохи "холодної війни", так як і у 80-х роках минулого століття йшло діаметральне розгортання ракет класу "Піонер" РСД-10 зі сторони СРСР і Pershing II – від США. Тоді гонка призвела до появи Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД).

Нагадаю, Росія його спочатку порушила, розмістивши в Калінінграді оперативно-тактичні комплекси "Іскандер", а потім вийшла з нього у 2019 році", — відзначає Перепелиця. На думку експертів, офіційний Вашингтон не буде поспішати з прийняттям рішення на користь Варшави.

В першу чергу це повʼязано з початком виборчої кампанії Джозефа Байдена, американський лідер більш сконцентрований на внутрішніх проблемах. "Наразі для Байдена питання розміщення в Польщі ядерного озброєння не є пріоритетним.

Зараз він входить в період виборчої кампанії, тому більше зосереджений на внутрішніх питаннях США – безробіттю, відтермінуванню державного боргу, стані економіки.

Для президента США зараз нагальне питання мінімізувати свої ризики, а не пояснювати виборцям причини рішення про розміщення ядерної зброї в інших країнах.

Крім того, таке рішення викличе спротив у країн глобального Півдня, Латинської Америки, тобто всіх тих, хто не є союзником США", — пояснює Джигун. Своєю чергою Перепелиця більш категоричний, він вважає, Байден боїться подальших кроків Путіна.

Саме через цю психологічну ламкість ми й бачимо відсутність політичної волі у США. І мова не лише про Польщу, а й у відсутності рішення по далекобійним системам ATACMS, затягуванням питання винищувачів для України.

"Байден не наважиться піти на розміщення в Польщі тактичної ядерної зброї. Тому не варто розраховувати на симетричну відповідь США на розміщення російської тактичної ядерної в Білорусі.

Політика Байдена зараз налаштована на пошуки компромісів, саме цим і займаються радник Джейк Салліван, Марк Міллі та директор ЦРУ Віліам Бернс, який нещодавно був в Україні.

Якщо повернутися до Польщі, то ми бачимо затримку по комплексах Patriot, вже придбаних танках Abrams, відсутність відповіді по запиту на 500 HIMARS та переходу на новий винищувач F-35. Це при тому, що Польща є стратегічним союзником США і членом НАТО", — говорить експерт.

Він вважає, що в НАТО зараз не наважаться на використання ядерного компонента, хоча у концепції стримування 2021 року, він був прописаний. Максимум чого в Альянсі зараз будуть домагатися – це не допустити прямого протистояння НАТО і РФ.

"Скажу наперед — тому і не слід чекати якогось доленосного рішення для України на прийдешньому саміті НАТО у Вільнюсі", — прогнозує Перепелиця.