Вступити у війну з Росією (ні): чому НАТО знову заперечує можливість ввести війська в Україну

У середу, 8 травня під час свого візиту до Італії генсек НАТО Єнс Столтенберг вкотре наголосив, що Північноатлантичний Альянс не планує розгортати свої війська на території України.

Тим часом місцеві ЗМІ повідомляють, що на літньому саміті у Вашингтоні відповідний пункт буде задокументовано у підсумковій декларації. В тому, наскільки це можливо, і як такий крок може вплинути на політичні позиції Києва, Брюсселя та Москви, розбирався Фокус.

Вчергове про неможливість відправлення військ НАТО в Україну генсек Альянсу заявив під час свого візиту до Італії в інтерв’ю агентству ANSA. "НАТО не має наміру розгортати війська в Україні.

Коли я відвідав Україну минулого тижня, українці не просили про війська НАТО, вони просили більше підтримки", — акцентував Єнс Столтенберг.

Він також додав, що Путін досі вірить у військову перемогу в Україні, а відтак, єдиний спосіб переконати його сісти за стіл переговорів — "це довести на полі бою, що він не переможе, і єдиний спосіб зробити це — надати військову підтримку Україні".

Тим часом італійське видання Corriere della Sera, нагадавши, що наразі групу з підтримки України у форматі "Рамштайн", яка складається з понад 50 країн, очолює міністр оборони США Ллойд Остін, повідомляє, що на липневому саміті буде вирішено передати це завдання штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

"Відповідний крок має цілком практичну причину: 99% матеріалів, які доставляються до Києва, надходять від 32 партнерів Альянсу.

Але є й політичне пояснення: дії західного блоку будуть більш одностайними як в очах вітчизняної громадської думки, так і в очах Володимира Путіна", — резюмує Corriere della Sera.

Крім того, посилаючись на свої джерела в Альянсі, видання повідомляє про те, що одним з ключових рішень у проєкті декларації НАТО, яка буде схвалена на саміті Альянсу у Вашингтоні з 9 по 11 липня, стане пункт, згідно з яким НАТО не посилатиме солдатів на війну в Україні.

Тим часом експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що подібного роду крок може призвести до негативних наслідків як для України, так і для самого Альянсу.

"Питання про присутність військ країн-членів НАТО вже випущено у публічний простір і загнати його назад будь-якими пунктами в деклараціях або що, буде достатньо проблематично ", — зазначає у розмові з Фокусом науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Зауваживши, що станом на сьогодні більшість країн Альянсу не розглядають можливості відправлення військ в Україну, тому що вони не готові до такого кроку, експерт додає: "Ба більше, вони в НАТО бояться цього, розуміючи, що така пропозиція була би непопулярною і могла б бути використаною їхніми політичними опонентами на наступних виборах".

"Очевидно, що європейські виборці не будуть в захваті від того, що їхня країна вступить у війну з Росією. Саме в цьому, на мою думку, є ключовий корінь того, чому європейські та американські політики так часто повторюють фразу про те, що ідея Макрона для них є неприйнятною.

Така риторика звучатиме й надалі, а ось чи буде це зафіксовано в документах НАТО, сказати важко, тому що там з цього питання є розбіжності і потрібно також, щоб той же самий Макрон, як керівник країни-члена Альянсу, погодився підписатися саме під таким формулюванням", — додає Олександр Сушко.

Експерт припускає, що якщо на саміті Альянсу у Вашингтоні з питання невідправлення військ в Україну і буде напрацьоване відповідне консенсусне рішення, відображене в підсумковій декларації, "то це, найімовірніше, будуть досить розмиті формулювання".

"Наприклад, вони будуть використовувати фрази на кшталт "на даний момент таке питання не розглядається" чи щось в цьому дусі, тому що закривати для себе цю можливість повністю і остаточно не має жодного стратегічного сенсу і в НАТО це розуміють", — наголошує Олександр Сушко.

Підкресливши, що загалом, подібним способом уникнути ескалації нереально, експерт резюмував: "Очевидно, що такий пункт, якщо він дійсно з’явиться в декларації НАТО, суттєво послабить Альянс в очах Москви і тим самим спонукатиме РФ до продовження агресивної війни".

"Наразі всередині Альянсу мають місце певні суперечності щодо можливості військової місії в Україні.

І якщо в підсумковій декларації вашингтонського саміту НАТО буде зафіксована відсутність можливості надсилати військові контингенти в нашу країну, то це буде вважатися суттєвим програшем України.

Це, на моє переконання, буде ще гірше, ніж відмова Україні надавати запрошення до Альянсу, оскільки це сформує враження, що Україна залишена одна на самоті у війні з РФ", — підкреслює у розмові з Фокусом політолог Олег Постернак.

Відштовхуючись від цього, експерт припускає, що у разі, якщо зміниться військова кон’юнктура і якщо, наприклад, Росія застосує на території України тактичну ядерну зброю, а Путін проведе масштабну мобілізацію, то Україна опиниться на межі екзистенційного ризику, як це було в лютому–березні 2022 року.

"Тому це питання фактично про слабкість Північноатлантичного Альянсу.

Якщо б Альянс не фіксував би це рішення в своїй декларації, залишивши тим самим простір для маневру, в тому числі військового, це навпаки свідчило б про силу НАТО і його трансформацію в ефективний військовий блок", — наголошує Олег Постернак.

На його переконання, пункт про неможливість відправлення військ НАТО в Україну — "це не стратегія задля замилювання очей Росії, бо в країнах НАТО вже залишилися позаду всі страхи через чергові ядерні та інші істерики РФ".

"Таким чином, на мою думку, країни НАТО хочуть заспокоїти передусім своїх громадян в тому плані, що вони не будуть втягнуті в російсько-український конфлікт і Третьої світової війни не буде.

Але так, це паралельно, гадаю, трішки вгомонить та заспокоїть Путіна, який може зрозуміти цей сигнал як певну червону лінію для Альянсу, за яку блок не перейде в жодному разі", — констатує Олег Постернак.

Зауваживши, що НАТО навряд чи в цьому питанні керується логікою страху перед Росією, політолог підсумував: "Попри усю, скажімо так, невигідність питання фіксації неможливості відправлення військ НАТО в Україну, як для Києва, так і для Брюсселю, це рішення в результаті можна буде представити як необхідність надання стабільної та постійної військової допомоги Україні, що населенням країн НАТО буде сприйнято достатньо позитивно".

У вищеокресленому контексті слід зауважити, що в нещодавньому інтерв’ю канадському виданню CBC News прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що війська НАТО допомогли б Україні відтіснити російські окупаційні війська.

Так глава Кабміну прокоментував заяву президента Франції Емманюеля Макрона про гіпотетичне введення військ в Україну, якщо росіяни зможуть прорвати фронт. За словами очільника уряду, "таке підкріплення, безумовно, допомогло б відтіснити росіян".

"Якщо прийде час, ми будемо дуже вдячні, і ми будемо дуже раді", — додав прем’єр про гіпотетичне відправлення військ Північноатлантичного Альянсу в Україну.

Водночас пан Шмигаль наголосив, що поки що Київ просить своїх партнерів та союзників лише про надання необхідної військової техніки задля того, щоб "захиститися від російської агресії".

Тим часом італійська la Repubblica пише про те, що НАТО визначило "червону лінію", у разі перетину якої Росією сили Альянсу таки включаться у протистояння. "У війну готові втрутитися 100 тисяч натівців, якщо російський диктатор Володимир Путін залучить на свій бік інші країни.

НАТО в дуже конфіденційний спосіб і без офіційних комунікацій встановило принаймні дві такі "червоні лінії", за якими можливе пряме втручання в конфлікт в Україні", — йдеться у матеріалі.

Підкресливши, що зараз оперативних планів, які передбачають відправлення людей на українську територію, немає, видання зазначає, що "поки що існують тільки оцінки можливих планів надзвичайних ситуацій і справжній крайній засіб — на випадок, якщо у війну будуть залучені треті сторони".

Тим часом віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні розкритикував ексголову уряду Маріо Монті, який днями підтримав пропозицію президента Франції Емманюеля Макрона розглянути можливість введення військ в Україну.

"Ці люди повинні підлікувати психіку: ті, хто так думають і говорять, як про щось нормальне, а це стосується і Макрона, і Монті, є небезпечними", — зазначив Сальвіні.

Тим часом сам Емманюель Макрон у нещодавньому інтерв’ю The Economist зазначив, що не змінив свою думку відтоді, коли не став виключати введення західних військ в Україну, та вважає такий підхід цілком правильним.