Крах Росії, розкол Євразії та фінансова криза. Що буде, коли почнеться війна Індії та Пакистану

Глобальний Євразійський острів можуть розколоти війною.

Ситуація загострюється між Індією і Пакистаном, які в різних конфігураціях могли б увійти в загальну структуру майбутнього Глобального Євразійського острова і вже є учасниками Шанхайської організації співробітництва (ШОС), створеної з ініціативи Китаю, РФ і Казахстану в 2001 році.

Учасниками ШОС є Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Іран, Білорусь. А 2017 року до ШОС одночасно вступили Індія і Пакистан, що тоді порівнювали з одночасним вступом до НАТО Туреччини і Греції. Війни між Індією і Пакистаном періодично відбувалися і раніше.

Але зараз у країн є арсенал ядерної зброї. Хронологія нинішніх подій така. Теракт проти туристів у Кашмірі, де загинуло 28 осіб. Серед учасників терактів — громадяни Пакистану. На цьому тлі Індія почала перегляд Акта про води Інду, який був підписаний раніше з Пакистаном.

У відповідь Ісламабад заявив, що будь-яке гідротехнічне планування водних ресурсів на шкоду його інтересам означатиме війну.

Пакистан заявив про закриття свого повітряного простору для Індії, а Індія — про припинення торгівлі з Пакистаном (хоча обсяг там незначний — до 2 млрд дол. на рік). До речі, напередодні в Індії з візитом побував віцепрезидент США Джей Ді Венс.

Війна між Індією і Пакистаном може зблизити першу зі США і Британією, а другу — з Китаєм. Крім того, війна торпедує ШОС і проєкт Глобального Євразійського острова у складі РФ, Китаю, Індії та Центральної Азії, що випливає з цієї геополітичної конструкції.

Для Китаю — це крах південної гілки Нового шовкового шляху через Пакистан і колосальні ризики для морського коридору Нового шовкового шляху, який, зокрема, спирається на пакистанський порт Гвадар і китайсько-пакистанський торговельно-економічний коридор.

Тобто виникає ризик для трафіку китайських товарів морем до ЄС і потоків нафти з Близького Сходу до Китаю. Поразка Пакистану означатиме витіснення Китаю з Південної Азії в Центральну і ослаблення позицій Пекіна на Близькому Сході. У такому разі наступним буде Іран.

У разі неуспіху Індії слід очікувати дрейф Делі в бік РФ і посилення Китаю як панєвразійської геополітичної сили. І як головний результат — інституційна кристалізація Глобального Євразійського острова.

Але така війна означатиме і крах світових фінансових ринків, інфляцію та світову рецесію. Це на додаток до історії з тарифами. Найімовірніше, Пекін і Москва намагатимуться купірувати ситуацію і заморозити ескалацію.

Оскільки і Пекін, і Москва намагаються зліпити формат Глобального Євразійського острова, а не розколоти. Вашингтон спостерігатиме. З одного боку, у США є бажання зблизитися з Делі, з іншого — Пакистан має статус союзника США поза НАТО.

І відкрита підтримка Індії з боку США остаточно девальвує цей статус. Для ЄС це буде черговий геополітичний шок, з яким у Брюсселі не знають, що робити. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.