Як російські десантники тікають із Херсона і як ЗСУ добиватимуть ворога

"Втеча російських десантників із Херсона перетвориться на розгром внаслідок ударів по під'їзних коліях і зонах зосередження військ перед переправами на правому березі. Врятуватися можна, тільки кидаючи техніку". Думка. Ми .

Ми з України З першого дня війни Фокус ні на хвилину не припиняв роботу. Наша команда вважає своїм обов'язком інформувати читача про те, що відбувається, збирати й аналізувати факти, протистояти ворожій пропаганді.

Сьогодні Фокус потребує вашої підтримки, щоб продовжувати свою місію. Дякуємо за те, що ви з нами. Російські війська почали втечу із Херсона. Після підриву росіянами п'яти мостів та переправ через Інгулець та Дніпро, подальша оборона в цьому секторі вже неможлива.

Підірвані ті переправи, які найближче розташовані до наших військ і повинні ускладнити наше просування. Очевидно, противник використовує підрив переправ, щоб не дозволити українським військам прорватися до Херсона на плечах тих, хто відступає.

Нам нема куди поспішати, противник відступає організовано, оборона зберігає свою цілісність, але оскільки відступають величезні маси військ, а точок евакуації небагато, хаос і паніка дуже ймовірні, і в наших інтересах це посилити.

Ключовим фактором розгрому ворога стала ефективна розвідка і цілевказівка та масований ракетно-артилерійський наступ, величезні втрати російських військ. Наразі максимальні втрати росіянам завдадуть удари по місцях зосередження військ перед переправами.

У російських військ відсутній стійкий багатоканальний зв'язок та управління, телефонний зв'язок у Херсоні знищено. Тому в місцях переправ неминуче концентруватимуться колони військ в очікуванні черги.

Удари по цих місцях призведуть до паніки та залишення великої кількості бойової техніки. Нам зараз потрібні затори та пробки на маршрутах виходу.

Відрізати ворога і оточити повністю ми не зможемо, але можемо завдати великих втрат ракетно-артилерійськими ударами та змусити до очевидного рішення — залишення в районі переправ великої кількості бойової техніки.

Адже Шойгу та Суровікін сказали: "Життя російських військовослужбовців найважливіше". Про техніку нічого не сказали, чого її шкодувати. Російські солдати мають згадати, що батьки-командири, як завжди, кинуть солдатів самих.

Росіяни повинні використовувати свій досвід "перегрупувань" під Києвом, Харковом, Балаклією і відступати без нічого. Стояння в колоні перед переправою — найнебезпечніше для російських військ у Херсоні.