Заборона на підриви НПЗ: який засіб шантажу США відшукала Росія, — експерт (відео)

Щоб вплинути на ціни, Кремлю достатньо перекрити шлях транспортування нафти з Казахстану. Водночас Сили оборони відшукали точку ударів, яка дошкуляє Москві.

Про можливі причини тиску американського уряду на українців у інтерв'ю "24 каналу" розповів полковник запасу ЗСУ Петро Черник. Черник пояснив, що насправді може висловити лише припущення щодо того, який важіль відшукала РФ для тиску на США.

На його думку, Кремль погрожує перекрити Каспійський нафтопровід, яким нафта з Казахстану доходить до Новоросійська у Чорному морі. Якщо це станеться, що у світі дійсно почнуть зростати ціни на пальне.

При цьому президент Джо Байден не хотів би такої ситуації, бо це загрожує його можливостям на президентських виборах. "Вони могли сказати, що ціни підуть вгору. Зараз відносно високі ціни на нафту. А так ще більші стануть. І можуть вирости ціни на бензин.

А для адміністрації Байдена це неприйнятно", — навели журналісти слова Черника. Українські удари завдають реальної шкоди РФ, наголосив полковник. У випадку пошкодження НПЗ зростатиме ціна на бензин для росіян.

На додачу до цього, наближається посівна і з нею пов'язано відразу три проблеми: дороге пальне, дефіцит насіння та дефіцит тракторів (і запчастин). "Росія і досі входить у п'ятірку експортерів продуктів харчування. Це серйозно.

І це також на цю хвилину неможливо скасувати", — пролунало в інтерв'ю військового експерта. Каспійський нафтопровід має довжину 1500 км і транспортує нафту з Західного Казахстану.

З 2001 по 2020 рік ним прокачали більш як 600 млн тонн нафти: близько 500 млн тонн — казахської, решта — російської. У 2019 році потужність термінала склала 63 млн тонн.

Зазначимо, починаючи з вересня 2023 року до березня-квітня 2024 року ЗСУ регулярно завдавали удари по нафтобазах та нафтопереробних заводах РФ. Під час першої хвилі атак поцілили по 18 об'єктах.

Після цього відбулась друга хвиля, внаслідок якої РФ могла втратити близько 12% нафтопереробних потужностей. У квітні 2024 року виступив міністр оборони Ллойд Остін: з його слів, краще цього не робити і обрати інші, більш військові, цілі.