"Кукурузник" проти "Шахедів": як Україна отримала нове рішення для системи ППО

Як цивільне повітряне судно перетворили на засіб знешкодження дронів-камікадзе "Шахед"? Які можливості нової зброї? Про що говорить вигадливість українців на тлі обмеженого постачання зброї Заходу? За повідомленнями OSINTерів з групи Tysk у Телеграмі, 8 серпня 2025 року з'явилися нові кадри, що зафіксували одне з найнеординарніших рішень ППО України сьогодні – це "кукурузник" Zlin Z-137 Agro Turbo, оснащений двома ракетами "повітря-повітря" з інфрачервоним наведенням R-73.

Цей літак вказує на поточну стратегію Києва щодо адаптації доступних цивільних платформ в імпровізовані системи протидії зростаючій загрозі повільних, низьколетючих БПЛА, таких як російські Shahed/Герань-2.

Нова розробка також доводить, що Україна здатна застосовувати старі ракетні запаси відповідно до інноваційних тенденцій у сфері протиповітряної оборони.

Фокус переклав матеріал порталу Army Recognition про те, як Україна обійшли обмеження та проблеми з наданням авіації та засобів ППО і як пристосвала цивільне повітряне судно для боротьби з "Шахедами" РФ.

Zlin Z-137, чехословацький турбогвинтовий літак, представлений в 1980-х роках, був розроблений для роботи над сільськогосподарськими угіддями на малих швидкостях і низьких висотах, що робить його ідеальною платформою для перехоплення БПЛА зі схожими профілями польоту.

Варіант літака, показаний на відео, отримав військове сіре забарвлення з білими розпізнавальними смугами на фюзеляжі, щоб знизити ризик дружнього вогню.

Його озброєння складається з однієї ракети R-73 під кожним крилом, доповненої двома циліндричними магазинами, встановленими в борту, які можуть бути паливними баками або залишками його колишньої кар'єри "кукурузника".

Ракета Р-73, або AA-11 Archer за класифікацією НАТО, Ракета Р-73, або AA-11 Archer за класифікацією НАТО, є ракетою малої дальності з високим кутом наведення, здатною вражати цілі під кутами до 75 градусів, що забезпечує їй гнучкість у боротьбі з маневреними безпілотниками.

Ця ракета служила основним перехоплювачем малої дальності на винищувачах МіГ-29 і Су-27, а останнім часом – на імпровізованих наземних і морських платформах, таких як контейнерний ЗРК Gravehawk, модифіковані машини 9К33 "Оса" і морський безпілотний надводний апарат Sea Dragon.

Застосування українських ракет Р-73 з нетрадиційних пускових платформ – частина ширшої оперативної схеми, що спостерігається з початку повномасштабної війни.

Хоча основними носіями залишаються винищувачі МіГ-29 і Су-27, ці ракети були успішно інтегровані в мобільні ЗРК і навіть в безпілотні надводні апарати, а також здійснили підтверджені ураження російських вертольотів Мі-8 над Чорним морем.

Конверсія Z-137 вписується в цей ряд: це недорогий планер з мінімальними вимогами до злітно-посадкової смуги, який може патрулювати повітряний простір і реагувати на вторгнення безпілотників, не задіюючи дорогі винищувачі.

У порівнянні зі спеціально розробленими системами протидії БПЛА, такими як американський VAMPIRE, який використовує дешевші ракети з лазерним наведенням APKWS, озброєний "кукурузник" обходиться дорожче в розрахунку на один постріл, але потенційно швидший в реалізації, в враховуючи існуючі запаси R-73 в Україні.

Ця адаптація також нагадує OA-1K Skyraider II, розроблений Командуванням спеціальних операцій ВПС США і створений на базі Air Tractor AT-802, хоча американська програма все ж розрахована на нескладні ударні завдання, спостереження і розвідку, а не на конкретні цілі боротьби з дронами.

Стратегічні наслідки цієї конверсії виходять за межі її безпосередньої тактичної ролі.

Переобладнавши застарілий сільськогосподарський літак в діючу бойову платформу, Україна демонструє як союзникам, так і супротивникам, що вона може використовувати будь-який доступний актив для підтримки своєї оборони.

З геополітичної точки зору такі імпровізації підкреслюють здатність Києва до асиметричної адаптації – якість, яка ускладнює російське оперативне планування, створюючи нетрадиційні повітряні загрози, які важко передбачити.

У військовому розумінні це також слугує на користь концепції інтеграції цінних ракет в недорогі літальні апарати – модель, яка може надихнути інші країни, що стикаються з безпілотними загрозами, але не мають достатньої кількості винищувачів.

В оперативному плані розгортання Україною Р-73 на пілотованих літаках, наземних транспортних засобах і морських безпілотниках ілюструє унікальну диверсифікацію застосування ракет, яка не має аналогів у поточних конфліктах.

Українська модифікація Z-137 втілює в собі реальність воєнного часу, в якій необхідність змушує впроваджувати нетрадиційні інновації, перетворюючи застарілий сільськогосподарський літак на функціональний елемент мережі ППО країни.

Незалежно від того, чи буде він в кінцевому підсумку брати участь в бойових діях або залишиться експериментальним, цей проєкт відображає ширшу схему адаптації ракет R-73 для використання в винищувачах, імпровізованих наземних системах і морських безпілотниках.

Застосування цього підходу до недорогих і низькошвидкісних турбогвинтових літаків свідчить про те, що будь-який доступний літак, від високотехнологічних реактивних до сільськогосподарських "кукурузникiв", може бути перепрофільований для боротьби з сучасними повітряними загрозами.

Це не тільки ускладнить планування для Росії, але й слугуватиме прикладом для інших країн, які шукають адаптовані рішення для антидронової боротьби.

В умовах війни, коли швидке розгортання потенціалу може визначити результат конфлікту, озброєний Z-137 є одночасно символом і практичним прикладом винахідливості України.

Army Recognition — спеціалізований військовий медійний портал, який публікує новини, аналітичні матеріали та довідкову інформацію про військову техніку, оборонну промисловість і технології по всьому світу.