ЗС РФ накопичують сили для Покровська та Торецька: що відбувається на центральній ділянці фронту

І робить висновок: це недарма, саме тут ворог планує завдати основного удару Командування порівняно нещодавно сформованого угрупування військ (УВ) противника "Центр" має достатньо чіткі та недвозначні накази стосовно своїх подальших дій, після захоплення м.

Авдіївка — максимально "глибоко" просунутись на захід у бік Селидового та Покровська.

На сьогодні, передові підрозділи противника зуміли вийти на рубіж Бердичі – Первомайське й продовжують активні наступальні дії у бік Нетайлового, Уманського та прагнуть прорватися між Бердичами та Семенівкою у бік Новопокровського та Новоселівки Першої.

Тобто, противник прагне виконати таке завдання: після Авдіївки таки вийти на рубіж Очеретине-Уманське. Питання полягає в тому – чи вистачить у нього для цього сил, чи він таки буде вимушений зробити певну оперативну паузу для цього.

Спочатку про сили й засоби противника, які діють на цьому напрямку.

УВ "Центр" діє у складі 2-ї та 41-ї загальновійськових армій (ЗВА) зі складу Центрального воєнного округу (ЦВО), більшої частини 1-го армійського корпусу (АК) зі складу 8-ї ЗВА (ЮВО) та 90-ї окремої танкової дивізії (отд), також зі складу ЦВО.

У смугу його відповідальності входять Покровський та Торецький напрямки.

На цьому етапі, свої основні зусилля його командування концентрує саме на першому, зокрема, найбільшу активність на цьому етапі виявляють: Противник, у цьому сенсі, явно прагне на лівому фланзі УВ "Центр" прорватися до Уманського та вийти на берег Карлівського водосховища по рубежу Яснобродівка – Нетайлове.

Загалом, у складі УВ "Центр" противник наразі має: Порівняно невелика кількість бронетехніки у складі частин та з’єднань УВ "Центр" пояснюється достатньо вагомими втратами у цих типах ОВТ, понесеними ними у період боїв за Авдіївку та після них.

Однак, ну дуже потужне артилерійське угрупування, яке нараховує більше 1000 одиниць ствольної та реактивної артилерії, все ж-таки дозволяє противнику поки продовжувати активні наступальні дії на вказаному напрямку.

Наскільки я розумію, зараз безпосередню участь у наступальних діях приймають війська 2-ї ЗВА та частково 1-го АК, переважна більшість сил й засобів 41-ї ЗВА виведена у другий ешелон, де активно поповнюється особовим складом та ОВТ.

Й, скоріш за все, буде введена у бій у якості "эшелона развития успеха" в разі суттєвого прориву системи оборони ЗСУ на Покровському напрямку. Наразі, розподіл сил УВ "Центр" противника такий.

Торецький напрямок Одна окрема мотострілецька бригада (омсбр) – 132-а, зі складу 1-го АК + 9 формувань батальйонно-полкового рівня не зовсім зрозумілої "етимології" типу "окремий стрілецький полк", або "добровольческий батальон Арбат (Татарстан) й т. д. ".

Ще один такого роду батальйон знаходиться у резерві й напряму підпорядкований 132-ї омсбр.

Покровський напрямок Тут зосереджені головні сили УВ "Центр" – до 10 окремих мотострілецьких бригад (омсбр), не менше 23-х мотострілецьких, танкових та стрілецьких полків (мсп, тп, сп), до 13 окремих мотострілецьких, танкових та стрілецьких батальйонів (омсб, отб та осб) + до 4-х зведених тактичних загонів масштабу "батальйон-рота" типу БАРС, ШТОРМ й т.

д. Тобто, коли генерал Буданов каже про цілком ймовірний наступ противника саме на Покровському напрямку, то його заява базується на оцінці цілком реального розподілу сил й засобів противника, який зараз існує у складі УВ "Центр".

В чому ж полягає основний оперативний задум противника, стосовно прагнення прорватися максимально глибоко на захід на Покровському напрямку? Як на мене, у двох основних речах: Про те, що противник "щось готує" саме на цьому напрямку говорять принаймні дві речі: Але, очевидно, "наступ на Покровськ" чи Селидове не є самоціллю командування противника, він явно буде відбуватися "для чогось".

Як на мене, найбільш ймовірним є "Торецький варіант", особливо зважаючи на вперте прагнення сусіднього УВ "Юг" прорватися через Часів Яр у бік Костянтинівки.

На сьогодні противник прагне у смузі дії УВ "Центр" забезпечити вирішення двох основних завдань – забезпечити безперервність свого наступу (й відповідно, не дати ЗСУ можливості закріпитися та вибудувати на цьому напрямку сталу систему оборони), а також підготувати достатній резервний компонент для проведення більш глибоких та інтенсивних наступальних дій на суміжних (флангових) напрямках.

Й що ймовірніше, цей "доворот" по напрямку ми, скоріш за все, побачимо після явно нетривалої паузи. Просто, щоб було зрозуміло.

У складі лише двох угрупувань противника — "Юг" та "Центр" — у Східній операційній зоні діє більше 210 тисяч російських військовослужбовців (це від Сіверського Донця до району південніше Новомихайлівки, тобто за виключенням смуги УВ "Запад" у північній частині Луганської обл.

та у південно-східних районах Харьківської). Це на порядок більше, ніж те угрупування, яке "широкомасштабно вторгалось" на територію України 24-го лютого 2022-го року загалом.

А якщо додати до цього й УВ "Запад", яке діє на Куп’янському та Лиманському напрямках (навіть без врахування угрупування прикриття кордону), то це буде більше 300 тисяч "тушок".

Погодьтеся, такий розподіл сил і засобів противника достатньо красномовно свідчить про нинішні та, цілком можливо, про майбутні (найближчі) пріоритети у його планах. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.