Втрати Росії у військовій техніці: рекорди вересня-2023

Отже, два із трьох очікуваних рекордів зі знищення російської техніки таки реалізувалися. Причому один із них навіть перевершив очікування. Але про все по порядку. За вересень було знищено рекордну кількість російської артилерії, а саме 947 одиниць.

Це пов’язано з тим, що в росіян прискорюється деградація контрбатарейної боротьби, внаслідок використання дедалі більше примітивних і відсталих артилерійських засобів.

Крім того, зростання кількості стовбурової артилерії, що буксирується, з низькою мобільністю, зниження дальності і точності стрілянини, а також знос знарядь — все це призводить до таких високих показників втрат. Окремо, відповім на запитання, яке дуже часто звучить.

Так, до цієї статистики входять і мінометні системи і не бачу, чому це когось бентежить. Чи хтось вважає міномет не артилерією? Розкажіть про це 2С4 "Тюльпан" або 2С9 "Нона-С". Загалом, міномет — це штатна артилерійська зброя, і дивним є саме собою питання про їх облік.

Існували сумніви, що у вересні може бути встановлений рекорд за кількістю знищених транспортних засобів РОВ, але все ж таки він є — 874 одиниці. Більш ніж у рекордному березні 2022 року, коли російські логістичні колони палилися в режимі нон-стоп.

І, як не дивно, рекордсменом серед плацдармів, на яких було спалено російські автотранспортні засоби, стала Запорізька область. Загалом це обумовлено тим, що практично всі рокадні дороги, і не тільки вони, на цьому плацдармі під вогневим контролем СОУ.

Крім того, окупанти перейшли до практики мобільних складів з БК та ПММ через регулярні та високоточні прильоти по тиловій зоні. А тому рух автотранспорту можна порівняти з його активністю на початок вторгнення 2022 року.

Крім того, у складі РОВ все менше компоненти з хоча б легкою бронею і дедалі більше не захищених засобів. Броньованого автотранспорту дуже мало, і часом його функції виконує неспеціалізована техніка, знищення якої у рази простіше. Ну і прогноз, що не здійснився — РСЗВ.

Їх було знищено за вересень – 63 одиниці, що є другим результатом за весь період повномасштабної війни.

І цей високий показник є наслідком нестачі далекобійної ствольної артилерії у РОВ та необхідністю підтягування реактивних систем ближче до лінії бойового зіткнення з метою дістати до нашого передового тилу, як результат — виведення російських РСЗВ у комфортну зону ураження вже нашої артилерії.

Таким чином, вересень закривається з дуже обнадійливими показниками.

Адже ті темпи та обсяги, з якими знищується російська артилерія, не дають можливості російському ВПК не те, щоб повноцінно компенсувати втрати, а навіть заводять їх у глибокий мінус, з якого можна буде вибратися лише за допомогою постачання із третьої країни.