Від них немає захисту: у The Times розповіли, як бомби РФ, що планують, змінюють хід війни в Україні

За даними журналістів, без західних винищувачів F-16 перспектива того, що бомби, які планують, змусять ЗСУ відступати, цілком реальна. Російські авіабомби являють собою потужне озброєння, яке надає російським повітряним силам значну перевагу.

Ці бомби мають високий ступінь захисту від перехоплення, що робить їх особливо важкими для збивання. Без підтримки західних винищувачів, які зазвичай забезпечують необхідне повітряне покриття, українським військовим залишається мало шансів для захисту від них.

Про це повідомляє видання The Times. Від самого початку повномасштабної війни Україна намагалася захищати своє небо завдяки відвазі українських льотчиків і, зрештою, завдяки надходженню сучасних систем протиповітряної оборони із західних країн.

Серед них були такі системи, як Patriot, Nasams, Gepard, Iris-T і SAMP/T.

Тоді як Україна будувала свою оборону на передових технологіях і досвіді своїх пілотів, Путін вважав за краще покладатися на поєднання дорогих ракет і недорогих безпілотників для нападу на Україну з безпечної відстані.

"Але модифікувавши бомби радянської епохи, що дало їм змогу "планувати" до своєї мети, і додавши базові супутникові навігаційні системи, Росія отримує повітряний контроль над містами і селами Донбасу", — пише видання.

Планувальні бомби КАБ і ФАБ можуть бути скинуті на відстань понад 60 кілометрів від передової лінії російських збройних сил і здатні вражати цілі всього за кілька хвилин.

Це створює значні труднощі для українських систем протиповітряної оборони при спробі їх перехоплення.

Як стверджують російські військові кореспонденти, російські інженери могли б доповнити бомби, що планують, реактивним двигуном і паливним баком, що дало б змогу збільшити їхню дальність до 90 кілометрів.

Цей крок перетворив би їх на своєрідні базові крилаті ракети, аналогічні використаним нацистами під час Другої світової війни ракетам V1.

Наразі бомби, що планують, залишаються недостатньо точними, що змушує російських генералів шукати способи поліпшення системи наведення. На початку війни вони були обережні у використанні своїх винищувачів для захисту.

Однак для підвищення точності ударів плануючих бомб російські пілоти змушені ризикнути і наблизитися до лінії фронту, де можуть зіткнутися з українською протиповітряною обороною.

Зі збільшенням кількості ракетних атак з боку Росії Київ змушений ухвалювати складні рішення про те, чи слід захищати мирних жителів, чи прикривати свої війська на Донбасі.

Разом з тим, Україні доводиться раціоналізувати використання своїх зенітних ракетних систем через затримку в отриманні допомоги від США.

На відміну від України, Росія не відчуває такого обмеження щодо своїх плануючих бомб, і її рішення зводиться до готовності ризикувати своїми повітряними силами, як вказує видання. "Винагорода Росії за руйнування лінії фронту може все більше коштувати ризику втрати літака.

Різниця між скиданням бомб на відстані 70 кілометрів порівняно з 40 кілометрами полягає в різниці між прицілюванням у ціле село і ударом по конкретній українській позиції.

Оскільки українській протиповітряній обороні починає бракувати засобів-перехоплювачів, російські літаки зможуть підійти ближче до лінії фронту, і їхня точність, а отже і вплив на бойові дії, зростуть", — зазначають у The Times.

За даними видання, один з українських бійців зазначає, що нині військові найчастіше остерігаються російських безпілотників із відеопередачею в реальному часі (FPV), а бомби спричинили лише 1-2 відсотки втрат.

Крім того, йому відомо, що не було випадків, коли бомби-планувальники завдавали прямих ударів по штабах або лініях постачання.

Однак без західних винищувачів F-16, чиї ракети "повітря-повітря" могли б протистояти російським літакам, перспектива того, що бомби, які планують, змусять українців відступити, цілком реальна, зазначає видання.

Нагадаємо, у Бєлгородській області РФ раніше знайшли три авіабомби за 1 день, зокрема й КАБ-1500. Загалом за тиждень на Бєлгородську область впустили щонайменше 12 авіабомб.