"Паперова армія": чому українські військові скаржаться на ВЛК та що зміниться з новими законами

"Відпочивай, тепер ми про тебе подбаємо!" — каже лікар пораненому бійцю. Таке буває лише в фільмах. Для українських воїнів після отримання поранення починається нове пекло — бюрократичне. "На початку січня я отримав серйозне поранення під Бахмутом.

Я був у комі й оговтався вже в госпіталі в Дніпрі. Після мене перевезли до львівської лікарні, а звідти до Мукачева на лікування.

Коли стан здоров'я дозволив, я попросив перевести до лікарні ближче до мого дому, і тут почалися перші проблеми", — розповідає Фокусу український військовий, який погодився поговорити на умовах анонімності.

При переведенні пораненого бійця з одного госпіталю до іншого потрібна довідка, в якій військово-лікарська комісія (ВЛК) робить висновок: обставини отримання травми пов'язані із захистом батьківщини.

Але перш ніж зробити такий висновок, згідно із законом комісія має провести розслідування, на це вона має місяць.

"На момент, коли я попросився додому на лікування, вже пройшло понад місяць, а розслідування навіть не починали, — продовжує військовослужбовець, — мені довелося проходити ВЛК — у буквальному сенсі проходити, попри те, що поранена нога все ще не загоїлася".

У розмові з Фокусом військовий ставить питання: якщо бійці з травмами весь час перебувають на лікуванні в госпіталі, чому лікарі самі не можуть провести комісію, поки чоловіки перебувають у палаті? Без руки, без ноги, лежачі — усі поранені військові повинні збирати необхідні довідки, робити копії, і якщо якогось паперу не вистачає, то доводиться доводити, що ти отримав поранення саме в бою.

"У результаті я отримую необхідний переклад і записуюся на реабілітацію, але мені відразу повідомляють, що оплата лікарняного періоду буде лише за два місяці, а третій — реабілітаційний — не береться до уваги, мовляв, є якісь документальні прогалини, — каже боєць і наводить приклад історії свого товариша: Він перебував на лікуванні чотири місяці, після цього почалося зараження крові, ногу довелося ампутувати, а через тиждень його виписали.

Після списання військового до штату нараховуються виплати у розмірі 500-700 грн на місяць.

І як людині без ноги в такому разі проходити реабілітацію, за які кошти?" За його словами, такі необґрунтовані виписки — часте явище у шпиталях, комісія просто відмовляє у подальшому лікуванні, при цьому все одно змушує військових збирати довідки.

"Коли я перебував на реабілітації, мене усно направили до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) – там визначають, втратив ти працездатність чи ні. Я приїжджаю, а мені з порога кажуть, що немає форми 088, тобто направлення, але мені його ніхто не видавав.

Значить, треба знову їхати в госпіталь, отримувати цю форму і повертатися до МСЕК. І це паперове пекло — нескінченне", — каже український захисник.

Він додає, що начальники медбригад та їхні заступники "не знають своїх обов'язків та формулярів, і це одна з головних проблем у системі".

На засіданні 11 квітня Верховна Рада України проголосувала за проєкт закону 9158 про внесення змін до статуту внутрішньої служби ЗСУ щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану, а також проєкт закону 9154 про внесення змін до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров'я (по роботі військово-лікарських комісій).

Метою першого законопроєкту є удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення.

Передбачено також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров'я, йдеться у пояснювальній записці.

"Таким чином, документи "ходитимуть" за військовим, а не військовий ходитиме за документами.

Це сприятиме розв'язанню проблем черг та зайвої бюрократії, щоб військовослужбовці, які поранені та перебувають на лікуванні, не вистоювали у чергах для отримання тієї чи іншої довідки від військово-лікарської комісії", – пояснив Олександр Завітневич, голова комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

Другий законопроєкт доповнює перелік закладів охорони здоров'я, де можуть створюватися військово-лікарські комісії, закладами охорони здоров'я сектору безпеки та оборони.

Також передбачено можливість створення військово-лікарських комісій при державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Сьогодні, 26 травня, президент Володимир Зеленський підписав обидва закони.

"Те, що ці закони спростять як процедуру ВЛК, так і прояснять ситуацію із пораненнями та захворюваннями захисників — це факт.

Ці нормативно-правові акти давно були нагальною потребою для військових", — говорить у коментарі Фокусу Дар'я Панфілова, адвокатка, керівниця адвокатського бюро "Панфілова та Партнери".

Панфілова пояснює, що конкретно означають ці нововведення: На думку адвокатки, проблеми у системі ВЛК виникли тому, що нормативно-правові акти дещо застаріли та не адаптовані як до реалій повномасштабного вторгнення, так і до процесів цифровізації в країні.

"Зокрема, основним документом, що закріплює основи військово-лікарської комісії, залишається положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ, затверджене наказом міністра оборони України 14. 08. 2008 № 402. Останні зміни до цього документа вносилися в березні 2021 року.

Тому він потребує суттєвого вдосконалення. Громадські організації, волонтери, юристи постійно працюють, щоб якісно покращити ситуацію у сфері військово-лікарської експертизи", – уточнює адвокатка.

— Реформування чинного законодавства, повне й всебічне проведення військово-лікарської експертизи та цифровізація у цій сфері забезпечили б найкращий захист прав військовослужбовців та військовозобов'язаних".

Адвокат Дмитро Матвійчук, голова адвокатського бюро "Дмитра Матвійчука", згоден з колегою і також вважає, що ці закони необхідні.

Він наголошує, що законопроєкт №9154 насамперед спрямований на забезпечення конституційного права на охорону здоров'я та здійснення державного боргу, а саме створення умов для ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

"Я чекаю на велику кількість звернень з цього питання, оскільки тема дуже актуальна.

Зараз деякі лікарі відмовляються підтверджувати діагноз, через який можуть звільнити зі служби, оскільки бояться кримінального переслідування за хабарництво або з інших причин", — каже адвокат.