Це дуже складний напрямок для наступу. Яке завдання стоїть перед ЗСУ

Однак є «але» У мене викликає оптимізм, що Україна продовжує вести важку битву з Російською Федерацією. Це абсолютно неймовірний героїзм. Ми досягаємо в цьому величезних успіхів, досягли.

Те, що у нас ведуться активні бойові дії, ми не віддаємо ворогу ініціативу, намагаємося її захопити на різних ділянках фронту, — це дуже добре і це правильно робити.

Відео дня Але я вважаю, що враховуючи втрати, які ми несемо, враховуючи дуже складну економічну ситуацію, окупацію противником понад 20% території нашої країни, нам треба все ж бути більш реалістичними.

І треба визнавати наявність проблем, більше про них говорити, щоб їх більше вирішувати. Мене, чесно кажучи, дуже-дуже дивує, коли до війни інколи люди починають ставитись як до шоу, яке йде десь далеко від них. Кожна смужка на карті досягається дуже важкою страшною ціною.

Ситуація досі напружена, ворог володіє великою перевагою в бойовій техніці, авіації, артилерії, танках, величезною перевагою в боєприпасах. Тут зовсім немає жодних підстав для того, аби заздалегідь, до того як щось відбулося, ставитися з таким жвавим виглядом.

Зараз, коли війна стала позиційною, ворог почав використовувати тактику артилерійського, авіаційного наступу, треба дуже багато речей системно змінювати — стратегію, забезпечення, організацію. І все ж речі, які рятують життя, — от це має бути головною темою новин.

А як будуть десь результати, успіхи, перемоги, — супер, це треба висвітлювати після того як вони відбулися. Це нормально і це треба підтримувати. Я і сам про це постійно пишу. Російська армія диктує нам ініціативу на багатьох ділянках, продавлює, відтискає.

Вони намагаються передусім захопити Донбас. Поки ідуть активні дії на Донбасі, вони намагаються закріпитися на правобережжі, посилити оборону в Харківській області. Ситуація для нас вкрай небезпечна.

Така конфігурація лінії фронту (якщо ворог її закріпить, посилить війська, збільшить їхню щільність) для нас абсолютно невигідна.

Звичайно, нам потрібно покращувати своє стратегічне становище — відбивати ворога на багатьох ділянках на Донбасі, на ізюмському напрямку Харківської області, і звичайно, на правобережжі Дніпра.

На правобережжі (це очевидно для будь-кого на карті) в тилу противника ріка Дніпро. Для ворога це серйозна перешкода, якщо знищити основні стаціонарні мости і переправи. Звичайно, є в нас тут непогані стратегічні можливості, передумови для ефективних бойових дій.

Звичайно, що реалізація цих планів потребує активних дій на всьому фронті - створення певних запасів озброєння, системних дій, зосередження, підготовки військ. Багато-багато організаційних речей.

Для нас цей південь зараз, за Дніпром, оцей великий район, який контролює ворог на підступах до Миколаєва, погрожуючи Миколаєву та Кривому Рогу, — це велика небезпека.

Якщо Росія там закріпиться, зосередить війська, поновить свої запаси озброєння, є велика небезпека, що в цій тривалій війні, яку ми будемо вести багато років, противник використає це як плацдарм для удару на південь України, щоб відсікти Україну від Чорного моря.

Тому для нас це зараз має, звичайно, стратегічне значення — для того, щоб не дати ворогу там закріпитися, і зробити все можливе, щоб відкинути їх за Дніпро. Поки що для цього передумов немає. Навпаки: російське командування зосереджує там додаткові сили.

Противник має можливість, крім мостів, по яких ми завдаємо удари, також наводити понтонні переправи, застосовувати різні переправні засоби. Тому повністю блокувати [шляхи постачання] виключно ударами по мостах ми не зможемо. Велика ще бойова робота має бути попереду.

І йдуть дуже жорстокі бої. І противник розуміє це, зосереджує свої сили, намагається перехопити ініціативу. Вони теж там проводять атаки, завдають удари, тому там достатньо важка боротьба. Я зараз не бачу такої можливості, щоб ворог просто сам відійшов.

Але дійсно треба подивитися на досвід успішних наших операцій. Наприклад, на Зміїному, травневий наступ під Харковом, де дійсно були створені передумови для того, щоб розгромити ворога. Треба розуміти, що ця така важка битва може йти ще тривалий час.

Це не означає, що ми не ефективні. Це значить, що ми долаємо ворога, який досі зберігає дуже велику перевагу в бойовій техніці і в боєприпасах. Якщо говорити про Херсон, це дуже складний напрямок для наступу.

Ця відкрита місцевість дуже сприяє роботі бронетехніки, авіації противника. Думаю, що, можливо, це буде полем бою тривалий час. Звичайно, що наша армія робить все можливе, щоб вибити ворога якомога скоріше. Будемо дивитися. Боротьба зараз в сучасній війні йде позиційна.

Навіть якщо позиції не змінюються, це не значить, що боротьби нема, що вона не жорстока, що вона не ефективна. Удари, захоплення територій, відступ противника — завжди цьому передує дуже серйозна робота.

Створення вогневої переваги ураження центрів управління, баз, складів, вогневих позицій — ось за це зараз йде боротьба. Боротьба на цьому напрямку дійсно має стратегічне значення, оскільки це той плацдарм, з якого Росія прагне атакувати Миколаїв та Одесу.

І для них це, можливо, один з з найважливіших напрямків, щоб примусити Україну повністю послабити і знищити нашу економічну систему, відрізати нас від моря. І, звичайно, він важливий для нас.

Тому для нас важливо діяти максимально економно на цьому напрямку, робити все можливе для знищення «нервової системи» управління, вогневої системи противника. Думаю, що наші ЗСУ роблять те, що вони можуть робити на тому напрямку.