Ростов, Смоленськ, Москва: як ЗСУ руйнують російські НПЗ, а з тим і логістику ЗС РФ

Фокус з'ясував, як ці атаки змінюють паливний ринок РФ і що дасть вихід українських дронів на сибірські об'єкти. У ніч на 12 вересня 2025 року Росія пережила масштабну атаку безпілотників, одну з найбільших за час війни.

За даними Міноборони РФ, було знищено 221 БПЛА, з основним ударом по Брянській, Смоленській та Ленінградській областях. Також атак зазнали Калузька, Новгородська, Орловська та Московська, Бєлгородська, Ростовська та Тверська, Псковська, Тульська та Курська області.

Російська сторона заявляє про ефективність ППО, але є нюанси. Губернатор Брянської області Олександр Богомаз стверджує, що жертв і руйнувань немає. У Смоленській області, де знищено 42 дрони, губернатор Василь Анохін також запевняє у відсутності пошкоджень.

Проте OSINT-аналітики "КіберБорошно" опублікували відео з пожежею на нафтобазі "Кардимово" неподалік Смоленську, яка належить компанії "Лукойл", що суперечить офіційним заявам.

У Ленінградській області губернатор Олександр Дрозденко підтвердив загоряння в порту "Приморськ" на судні та помповій станції. Він згадує 30 збитих дронів проти за даними Міноборони їх було 28.

Мер Москви Сергій Собянін повідомив про перехоплення 9 БПЛА, спрямованих на столицю.

Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний зазначає, що українські атаки на російську нафтопереробну галузь спричинили серйозну кризу в паливному секторі РФ.

Перебої з бензином охопили близько 20 регіонів, що є яскравим показником ефективності операцій. За останні 30 днів удари безпілотників уразили приблизно 14 НПЗ, що призвело до втрати 17% потужностей нафтопереробки, або 1,1 млн барелів на добу.

Ці втрати впливають як на економіку, так і на військову логістику Росії. Нафтова галузь є основою експортних доходів і внутрішнього споживання. Втрата 17% переробних потужностей спричинила дефіцит бензину у 20 регіонах, що загрожує зростанням цін і соціальним невдоволенням.

Зменшення експорту нафтопродуктів послаблює позиції Росії на світових ринках, що посилюється санкціями. "Удари по нафтогазовому сектору — це, в першу чергу, удар по економіці РФ.

Ідеться як про експорт нафти та газу, так і про внутрішнє споживання палива", — каже Фокусу аналітик. Хоча дефіцит палива в армії РФ поки не критичний, за словами Земляного, удари українських безпілотників створюють труднощі російським агресорам.

Окупаційні війська на півдні України зазнають затримок у постачанні через порушену логістику та зниження виробництва. Це уповільнює маневреність військ і забезпечення техніки.

Проте Кремль жертвує цивільними потребами, щоб забезпечити армію та військово-промисловий комплекс дизелем і авіаційним паливом. Це дозволяє підтримувати бойові дії, але посилює дефіцит на внутрішньому ринку, що може спричинити соціальну напругу.

Однак цих ударів недостатньо, тому що Росія, на думку аналітика, все ще зберігає значний потенціал нафтогазової промисловості. "Крім того, Росія досі здатна виготовляти достатню кількість палива, оскільки одні з найпотужніших НПЗ, розташовані у Сибірі, поки не постраждали.

А їхня сукупна потужність — це десятки мільйонів тонн. Тож мусимо продовжувати розвивати далекобійні спроможності й завдавати ударів по нафтовому сектору, щоб паливо в країні-бензоколонці нарешті закінчилось", — додає експерт.

Для максимального впливу Україні потрібно розвивати далекобійні засоби ураження для ударів по сибірських НПЗ. Це могло б спричинити дефіцит палива для армії РФ, змінивши динаміку на фронті. Атаки також мають психологічний ефект, демонструючи вразливість Росії.

У поєднанні з санкціями та дипломатичними зусиллями це може послабити військовий потенціал РФ. Нагадаємо, українські дрони в серпні 2025 року скоротили нафтопереробку РФ на 21%, завдавши Кремлю значних збитків.

Проте військові зазначають: ресурсів для ударів по ближньому тилу бракує, хоча вони могли б змінити ситуацію на фронті.