Говорили своєю мовою: сім'я, що жила в лісі, 33 роки не знала про Другу світову війну (фото)

Сім'я Ликових, яка жила в глибині засніженого сибірського лісу за 150 кілометрів від населених пунктів, 33 роки не знала, що сталася Друга світова війна. Про це пише The Mirror. Тайговий ліс у Сибіру — один з останніх великих заповідників на Землі.

Тисячі кілометрів густого соснового лісу, ламаного зубчастими горами, де зимові сніги лежать з вересня по травень. Тому 1978 року, коли група радянських геологів, які займалися пошуком корисних копалин, помітила з вертольота ознаки людського життя, вони не повірили.

Але коли вони повернулися назад, стало зрозуміло, що тут, у місці, яке ніколи не досліджували, поруч із річкою без назви, у лісі була галявина, на якій росли, схоже, сільськогосподарські культури. Геологиня Галина Письменська згадує момент знайомства з людиною, яка там жила.

"Він виглядав переляканим і був дуже уважним. Треба було щось сказати, і я почала: "Вітаю тебе, дідусю! Ми прийшли в гості!". Старий відповів не одразу, але врешті-решт ми почули м'який, невпевнений голос, який запросив нас увійти", — розповіла вона.

З'ясувалося, що чоловік жив зі своєю сім'єю, всього п'ятеро осіб, у невеликому, закопченому сараї, заставленому берестяними контейнерами з нарізаною сушеною картоплею.

Глава сім'ї, Карп Ликов, говорив російською і розповів, що він походить із секти фундаменталістів-старообрядців, які довгий час зазнавали гонінь з боку царя, а потім комуністів.

Одного разу 1936 року в їхньому глухому селі з'явився комуністичний патруль і розстріляв брата Карпа, коли вони разом працювали в полі. Переляканий чоловік забрав свою сім'ю і втік до лісу.

Сім'я — його дружина Акулина, син Савін 9 років і донька Наталя 2 років — узяла насіння і впродовж наступних років ішла дедалі глибше до лісу, аж поки не опинилася на тому самому місці, яке геологи помітили з повітря.

Двоє молодших дітей, Дмитро та Агафія, народилися в глушині в 1940 і 1943 роках, ніколи не бачили людей, які не належать до їхньої сім'ї, і розмовляли своєю дивною мовою. Єдиною літературою для читання були молитовники та давня родинна Біблія.

Труднощі їхнього життя були неймовірні: взуття сім'я робила з кори дерев, одяг латала конопляною тканиною, вирощеною з насіння, і жила майже голодуючи.

Вони не знали ні про Другу світову війну, ні про те, що людина висадилася на Місяць, хоча Карп здогадувався про супутники, побачивши "зірки, що швидко рухаються". Акулина померла від голоду 1961 року, коли пізній сніг знищив увесь урожай.

Решта членів сім'ї врятувалися, коли на їхній гороховій грядці проросло одне зернятко жита — вони дбайливо охороняли рослину, доки не змогли зібрати з неї 18 зерен, що дало їм змогу поступово відновити врожай. У 1981 році троє з чотирьох дітей померли.

Ані Карп, ані донька Агафія не захотіли покидати свій віддалений дім, попри пропозиції возз'єднатися з колишнім селом. Чоловік помер там 1988 року. Агафія залишилася сама, сказавши, що Господь усе влаштує.

Зараз жінці за сімдесят, і вона, як і раніше, живе там, одна в дикій місцевості. Раніше Фокус повідомляв, що зниклий мільйонер "вирішив жити" з племенем канібалів.