У бригадах ЗСУ великий некомплект. Арахамія заявив про посилення мобілізації, чи вистачить на всіх зброї

Що менше військової допомоги Україна отримає від Заходу, то більше людей доведеться набирати в армію. Таку думку висловив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

З огляду на те, що США не поспішають відправляти Києву озброєння, Фокус з'ясував, наскільки виправдана війна людьми, а не передовими технологіями.

У фракції "Слуга народу" визнали, що якщо Сполучені Штати не надішлють Україні військову допомогу, доведеться мобілізувати до ЗСУ більше українців.

Голова фракції, нардеп Давид Арахамія каже, що набір в армію збільшиться і в разі отримання недостатніх обсягів озброєння від союзників. "Якщо допомога буде більшою, тоді коефіцієнт озброєності [армії] зростає.

Тоді вам треба менше людей, тому що ви можете деякі ділянки фронту закривати умовно зброєю, вам не треба стільки людей", — пояснив він. Вибору між "треба мобілізувати чи не треба" вже немає. У діючих бригадах ЗСУ великий некомплект, місцями він доходить до 40%.

Ця нестача пов'язана з необхідністю ротації, а не бойовими втратами: солдати воюють уже два роки без перерви, час міняти людей, запевняє Арахамія. "Ми можемо взагалі не проводити мобілізацію, але тоді може прорватися фронт. Хоч мільйон людей потім відправ, буде пізно.

Дорога ложка до обіду. Військові кажуть, ми вже з листопада минулого року хочемо поповнення боєздатності наших бригад", — продовжив він. Найімовірніше, мобілізують менше ніж 500 000 осіб, а гроші на підготовку та екіпірування новобранців знайдуть за рахунок "змін у податках".

Політик не уточнив, як поміняють податкову систему під потреби ЗСУ.

За оцінками військового експерта, колишнього спікера Генерального штабу ЗСУ Владислава Селезньова, найбільших втрат українська армія зазнала в травні-червні 2022 року через нестачу боєприпасів і артилерійських систем. "Воювати особовим складом, звичайно, можна.

Навіть лопатою проти танка, але результати такого протистояння очевидні: втрати будуть неймовірними. Ми ж завжди декларуємо, що життя кожного військового безцінне і водночас чуємо настільки резонуючі твердження (як від Давида Арахамії, — ред. )", — сказав він Фокусу.

Критична залежність України від військової допомоги Заходу очевидна. Однак Селезньов звертає увагу на зниження обороноздатності України в довоєнний період.

Ніхто з минулого складу вищого військового командування не поніс відповідальності за вибухи на складах із боєприпасами в період з 2014 по 2017 роки.

Йдеться про пожежу та вибухи на великому складі зброї в Балаклії Харківської області 23 березня 2017 року, де зберігалося 125 тисяч тонн боєприпасів. У вересні того ж року хвиля вибухів була у Вінницькій області на складах у селі Калинівка зі 188 тисячами тонн боєприпасів.

У селі Новобогданівка Запорізької області неодноразово відбувалися вибухи військових складів на початку 2000-х років. А 27 серпня 2008 року сталася пожежа на 61-му арсеналі Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ в місті Лозова Харківської області.

Того дня було знищено кілька тисяч тонн боєприпасів, тактичні ракети для комплексів "Луна-М", артилерійські та танкові снаряди. "Сім найбільших військових складів на території України перетворилися на попіл.

Що було зроблено в проміжок з 2015 року до сьогоднішнього дня, щоб відновити запаси? Питань багато, а зброї Україна отримала достатньо у спадок від СРСР", — зауважив експерт.

Стабільне забезпечення озброєнням — це критична потреба українських військових в умовах активної оборони, яка триватиме щонайменше кілька місяців.

Головну роль у ній відіграють фортифікаційні споруди, артилерія, дрони та літаки, пояснює Фокусу керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Мобілізація потрібна для додаткового припливу людей, але без усіх перерахованих вище факторів вона не має сенсу. Війна людьми швидко перетвориться на так звані "м'ясні штурми".

Пріоритетом вищого командування мають стати ефективні бойові рішення, що мінімізують залучення живої сили до перестрілок. Для цього потрібні роботизовані та безпілотні системи. Змагатися з Росією за кількістю живої сили в армії Україна явно не зможе.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу до кінця 2024 року обіцяв збільшити кількість військовослужбовців за контрактом до 745 тисяч осіб. Зараз чисельність військовослужбовців РФ доходить до 1,2 мільйона осіб. "ЗСУ повинні вести дистанційні бої, щоб уникнути втрат.

Можливо, Арахамія доносив меседж Заходу: дивіться, якщо не дасте зброю, ми будемо втрачати людей. Вийшло так, що він налякав суспільство", — вважає аналітик. Мусієнко бачить очевидною переорієнтацію структури західної допомоги.

США все більше дистанціюються, покладаючи основні витрати на Європу. Наприкінці січня 2024 року Євросоюз почав працювати над новим планом розблокування десятків мільярдів доларів на військову допомогу Україні до 2027 року.

План передбачає створення спецфонду в рамках Європейського фонду миру (EPF). У цей фонд вкладуть активи на 6,5 мільярдів євро, далі чиновники розраховують отримати 5 млрд євро на рік на закупівлю боєприпасів, дронів і ракет для систем ППО.

Страхують Україну і Японія: до кінця лютого з Токіо надійде грант на 4,7 мільярда доларів, а загальний обсяг виділених коштів дійде до 12,1 мільярда доларів. Фокус раніше писав про найбільш резонансні пропозиції щодо мобілізації за два роки повномасштабної війни з РФ.

До них увійшли повістки через електронний кабінет призовника, обмеження доступу до банківських рахунків і позбавлення права водіння транспортних засобів для тих, хто не оновив дані в ТЦК.