Росіяни б'ють по координатах із Google: як у дар по Дніпру показав вразливість України

Фокус з'ясував, як державні реєстри та публікації у ЗМІ перетворюють оборонні підприємства на мішені для ворожих атак і чому українським виробникам досі немає захисту від OSINT-розвідки.

Керівниця проєкту Victory Drones та волонтерка Марія Берлінська, звернула увагу на небезпеку відкритих даних після російського удару по Дніпру 30 вересня 2025 року. Російські пропагандисти заявили, що їхній дрон "Шахед" влучив у підприємство з виробництва безпілотників.

З'ясувалося, що вказана адреса збігається з юридичною адресою реальної компанії-виробника, яка працює за місцем реєстрації. Пошук у Google легко підтверджує її місцезнаходження, що робить такі об'єкти вразливими до атак.

Берлінська опублікувала у Telegram скриншоти, які демонструють, як у державних реєстрах доступні точні дані: адреса компанії, імена власників, фінансова звітність. На порталі Forbes також є деталі про діяльність компанії.

За її словами, подібна відкритість — критична помилка, адже Росія активно використовує OSINT для планування ударів. "Реальні фізичні, юридичні адреси, імена власників, інформація про прибуток, конкретні вироби — плавають в океані інтернету на поверхні.

Просто тому, що держава їх не закрила. Бери й вводь координати", — наголосила Берлінська.

Заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби та авіаційний експерт Анатолій Храпчинський зазначає, що російські удари по містах України часто спрямовуються на підприємства, які не мають безпосереднього відношення до виробництва озброєнь, але є критичними для ланцюжків постачань.

"Удари по Дніпру були спрямовані просто по тому підприємству, яке має критичність, хоча там немає нічого виробничого з озброєння", — каже він Фокусу.

Експерт наголошує на бажанні України залишатися демократичною державою з прозорістю, але при цьому існує проблема, як захистити виробників від витоків даних про розташування потужностей оборонного підприємства. За його словами, проблема існує давно і є серйозною.

Більше того, навіть дії державних органів, як Національне антикорупційне бюро, сприяють оприлюдненню чутливих даних. Яскравий приклад — розслідування НАБУ щодо української компанії Archer, виробника тепловізорів для ЗСУ.

У жовтні 2023 року НАБУ провело обшуки, підозрюючи розтрату 1,5 млрд грн державних коштів. Матеріали розслідування, подані через суди та Єдиний державний реєстр судових рішень, оприлюднили велику кількість інформації про компанію: контракти, постачальників, технічні деталі.

"Навіть певні дії з боку того ж НАБУ, яке запрошувало певні слідчі дії стосовно Archer, теж оприлюднили велику кількість інформації. У вересні 2025 року НАБУ закрило справу через відсутність доказів.

Проте шкода вже завдана: оприлюднені дані могли бути використані для аналізу вразливостей ОПК. Кожен обшук правоохоронних органів відкриває інформацію, яка стає доступною для перевірки", — додає експерт. Храпчинський підкреслює відсутність інструментів захисту.

Це призводить до ситуації, коли "здогадки" ворога перетворюються на реальні загрози після перевірки відкритих джерел. Про загрозу говорять і оборонщики.

Зокрема Національна Асоціація Оборонної Промисловості України вважає, що відкриті реєстри оборонних компаній України, створюють загрозу, адже ворог може використати їх для планування атак.

Хоча про удари по заводах повідомляють рідко, Росія цілить в ОПК, руйнуючи цехи та спричиняючи жертви. За словами гендиректора "Української Бронетехніки" Владислава Бельбаса, Росія застосовує GPS-трекери та OSINT для виявлення об'єктів.

"Виробники озброєнь попереджали про цю проблему ще з осені 2023 року, але суттєвих кроків для обмеження доступу до даних не було зроблено. Відкриті дані можуть бути корисними в мирний час, але під час війни потребують обмеження для забезпечення безпеки.

Наразі чимало інформації про доходи, власність та судові справи оборонних підприємств доступна публічно. Це може привернути увагу ворога та збільшити ризики для українських виробників зброї", — цитує офіційна сторінка Національної асоціації Бельбаса.

Марія Берлінська запропонувала три кроки для захисту виробників ОПК: За даними Економічної Правди, Мінстратегпром працює над захистом даних оборонних підприємств.

Перший проєкт — розпорядження Кабміну про обмеження інформації щодо виконавців оборонних контрактів, яке на фінальному етапі. Другий — закон про "чутливі дані", що стосуються розташування виробництв і деталей замовлень, опрацьовується експертами.

Третій — законопроєкт про доступ до реєстрів через цифровий підпис або Bank ID. Останній відхилив комітет, і він зараз доопрацьовується. Нагадаємо, Росія змінила тактику: замість нічних атак — цілодобовий тиск дронами. "Шахеди" з'являються постійно, виснажуючи українську ППО.