Ядерний удар став ближчим. Як боязкість союзників робить Росію ще нахабнішою

ВІРОГІДНІСТЬ УДАРУ ЯЗ ПО УКРАЇНІ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ І збільшила цю вірогідність фактична відмова президента Дж. Байдена надати дозвіл на використання далекобійної зброї США вглиб недоімперії. Про це заявив прем’єр Великої Британії К.

Стармер, зауваживши, що переговори про той клятий дозвіл будуть продовжуватися. Так, ЗСУ й зараз американськими "Хаймарсами" б’ють ворога на його історичній території.

Так, кількість "АТАКАМСів", які можуть летіти на 300 км і які є у розпорядженні України — невелика, такою кількістю ситуації на фронті все одно не переломити. А далекобійні крилаті ракети ДЖАСМ Штати нам зможуть надати тільки на початку нового року. Якщо взагалі нададуть.

Так, Білий Дім готовий зняти обмеження на використання британських ракет "Шторм Шедоу", в яких є складові американського виробництва, тому без дозволу США ніяк. І ці ракети з дальності 300 км перелаштовуються на дальність 500 км доволі просто.

Так, виробництво дронів з дальністю 500+ км в Україні зростає, тобто, і без дозволу США є чим бити по аеродромах, базах і складах ворога. Але цю війну недарма називають екзистенційною.

Вона не тільки така непримиренна, що має залишитися тільки переможець, а переможеного не стати. Вона ще й великою частиною проходить у духовній сфері, де величезне значення мають нематеріальні чинники.

Днями у соловьових-скабєєвих почали з острахом обговорювати, коли американські ракети полетять по Москві. Фактично, Путін опинився у глухому куті та змушений був, як щур, кидатися у психічну атаку.

Тому він (реальний, не двійник!) виперся на світ під телекамери й викотив Штатам черговий ультиматум про начебто прямий вступ НАТО у війну. Чергові кремлівські лінії рідкого кольору треба було просто не помічати.

Але очільник Білого Дому знов почав вагатися (зрештою, чого чекати від літньої людини, яка хоче без ексцесів допрацювати до пенсії?). Проте в екзистенційній війні це фатальний прояв слабкості. Гопник, якому демонструють страх, різко нахабніє.

Зараз у всій недоімперії, у її військах теж, почнеться агресивне піднесення: нас бояться, тому нам можна все. Включно з терористичними атаками по міжнародних базах США. Включно з ударами тактичної ядерної зброї по Україні — бо адекватної відповіді не буде.

Як у Висоцького: "Гуляй, рванина, від рубля і вище". Продовження абсолютно зайвого обговорення щодо американського дозволу на використання ракет продовжиться у кулуарах Генасамблеї ООН. Тобто, певні шанси недопущення перемоги Росії у духовному протистоянні залишаються.

Але навіть неофіційний дозвіл у стилі "нас там нема" вже не допоможе. Бо слабкість вже продемонстрована.

У наявній ситуації потрібне саме відкрите беззастережне рішення як підтвердження принципу, що агресивне зло має бути покарано самим рішучим чином, інакше воно почне розповзатися світом. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.