Від депортації до підігрування РФ: 8 думок про обмеження для українців за кордоном

Для українців за кордоном, як і раніше, недоступні консульські послуги. Таке рішення МЗС як критикують, так і підтримують. Фокус зібрав думки зарубіжних і українських політиків про обмеження для військовозобов'язаних за кордоном.

Рішення Міністерства внутрішніх справ України обмежити консульські послуги для українських чоловіків за кордоном викликало різну реакцію як на Заході, так і всередині країни.

Одні вважають, що МЗС діє справедливо, а тому потрібно допомогти Києву повернути українців додому. Інші критикують радикальні методи міністерства, називаючи їх неконституційними і запевняють, що таким чином Україна грає на руку РФ.

Першими про рішення МЗС призупинити на невизначений термін видачу закордонних паспортів українцям висловилися в Польщі. 24 квітня польський міністр оборони Владислав Косиняк-Каміш дав зрозуміти, що він на боці Києва.

Відповідаючи на запитання журналістів, як Польща відреагує, якщо Україна попросить допомогти в питанні повернення додому тих, хто може втратити право залишатися в країні, міністр сказав, що "можлива будь-яка підтримка".

"Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кав'ярнях, і чують, скільки зусиль ми маємо докласти, щоб допомогти Україні", — додав чиновник.

При цьому деякі західні видання, зокрема Financial Times, інтерпретували слова Косиняка-Каміша значно радикальніше. Журналісти повідомили, що Польща готова "депортувати" українців, чиї паспорти прострочені. Однак Косиняк-Камиш прямо про депортацію не говорив.

Пізніше стало зрозуміло, що під словами міністра оборони максимум, що малося на увазі — можливе обмеження пільг, про що припустили в британському виданні The Guardian. При цьому офіційно в Польщі заявили, що готові продовжити тимчасовий захист українським біженцям.

Зокрема це стосується й українців без паспорта, про що 25 квітня повідомив міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський. "Ми знайдемо спосіб, щоб вирішити цю проблему. Нам потрібно діяти мудро і раціонально. Усі речі, що стосуються українців у Польщі, прописані в законах.

Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки що діє тільки до 30 червня", — заявив чиновник. Слова Кервінського підтвердив глава МВС Польщі, який також відповідає за міграційну політику легалізації іноземців.

"Ті, хто без паспортів підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща охоронятиме їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, зокрема Україні", — сказав він. Слідом за Польщею рішення українського МЗС прокоментували в Литві.

Глава міноборони країни Лаурінас Кащюнас підтримав дії Києва, однак не зміг відповісти, як саме Литва реагуватиме на українців, які житимуть у країні з простроченими паспортами. "Напрямок правильний. Але в які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати.

Ніхто, звісно, не буде їх [чоловіків] збирати і відвозити в Україну — цього не буде. Але [можна обмежити цих осіб] у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах — це варіанти, як я чую і від польської сторони.

Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви", — заявив Кащюнас. У США, де нещодавно схвалили довгоочікувану допомогу для Києва, вирішили не робити різких заяв.

У Держдепартаменті зазначили, що поки що не сформували думку з цього питання. "Уряд України має право визначати свою політику.

Немає жодного рішення або позиції досі від уряду США — допомагати чи не допомагати Україні в цій царині", — відповів представник Держдепартаменту на запитання, чи допомагатимуть Україні Сполучені Штати з поверненням чоловіків додому.

Поки що єдина країна, яка готова залишити українських біженців із простроченим паспортом — Німеччина. Причому це питання вирішуватиметься на рівні земельної влади, оскільки саме вона відповідає за перебування іноземців у країні.

За словами представника берлінського сенату, надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не передбачає обов'язкової наявності в них чинного паспорта. Головне, щоб влада могла встановити особу людини.

Якщо консульства не видаватимуть документи, українці зможуть отримати в берлінському земельному управлінні у справах іноземців проїзний документ для поїздок за кордон, що замінює паспорт.

Щоправда, поки що таку можливість готові надати у виняткових випадках, якщо людина доведе, що в неї є вагомі причини для поїздки. Усередині країни рішення МЗС також інтерпретували по-різному.

Так, нардепка Мар'яна Безугла, яка нещодавно вирішила не виходити з фракції СН, щоб не підводити президента у важкі часи, запропонувала українським чоловікам за кордоном відмовитися від громадянства.

"Якщо ви не бачите себе українцем — здавайте паспорт і йдіть, залишайтеся за кордоном", — сказала Безугла.

Голова комітету ВР з питань зовнішньої політики Олександр Мережко зазначив, що призупинення консульських послуг для чоловіків призовного віку за кордоном, можливо, не найкращий варіант, але надзвичайний захід.

Це було зроблено для того, щоб узгодити документацію з новим законом про мобілізацію.

"Рішення щодо консульських послуг не вплине на тимчасово переміщених осіб, зокрема, на тих, хто законно перебуває за кордоном, а лише на тих чоловіків призовного віку, які намагаються отримати необхідні документи до набрання чинності законом про мобілізацію", — зазначив нардеп.

Опозиційні депутати різко розкритикували дії міністерства закордонних справ. Так, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп Ірина Фріз зажадала пояснити, чому обмеження ввели до набрання чинності закону про мобілізацію.

"У комітеті з національної безпеки хочуть заслухати офіційну аргументацію представників міністерства закордонних справ. Сподіваюся, що пропозиція опозиційних фракцій буде реалізована і комітет займе проактивну позицію в цьому питанні.

Тому що таке досить зухвале трактування закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня, і ці приписи заступника міністра закордонних справ, які фактично обурюють і громадян зсередини, і за кордоном, на нашу думку, мають бути обгрунтовані представниками цієї установи", — сказала вона.

Нардеп наголосила, що в новому законі про мобілізацію немає вказівок, щодо повноважень і функціоналу МЗС, а дії чиновників дискредитують українців в очах країн-партнерів.

Фріз додала, що чоловіки за кордоном опинилися в ситуації, яка була спотворена з посиланням на закон про мобілізацію. Хоча в документі немає умов щодо обмеження консульських послуг зараз. Різко висловився про рішення МЗС також колега Фріз по фракції Володимир В'ятрович.

Він назвав постанову міністра закордонних справ "свавіллям" і заявив, що від дій міністерства виграє тільки РФ.

"Тільки нашому ворогові на руку і розкол між українцями за будь-якими лініями, і обмеження в правах частини українських громадян, і зниження рівня міжнародної підтримки України, і демографічна катастрофа, яка чудово вписується в їхні плани знищити українців як націю", — заявив В'ятрович.

Він вважає, що під тиском ніхто служити в армію не піде і швидше розірве контакти з батьківщиною, що посилить демографічну катастрофу. "Відмова держави видавати паспорти чи надавати консульські послуги власним громадянам є зневагою до демократії та прав людини.

Навіть Росія такого не робить. Це прямий шлях до погіршення ставлення до нашої держави на Заході, а відтак і зменшення рівня підтримки, від якого критично залежить наше виживання", — додав нардеп. Не згоден з дії МЗС також нардеп Дмитро Разумков.

Він зазначив, що керівництво України діє за прикладом Білорусі, де також заборонили видавати закордонні паспорти, чим знехтували правами своїх громадян.

Раніше адвокати розповідали Фокусу, що порядок видачі документів для громадян України за кордоном не регламентований законом. З цієї причини у Кабінету міністрів достатньо можливостей обмежити людей у цьому питанні через окремі постанови.