Не чекайте від росіян каяття після поразки РФ у війні проти України. П’ять причин, чому

Відчували для того всі підстави: голод, холод, килимові бомбардування, насильство з боку нацистів, примусову мобілізацію, потім окупацію, насильство з боку радянських військ, зруйновані міста.

Переважна більшість звинувачувала у своїх стражданнях не гітлерівський режим, а антигітлерівську коаліцію. Знадобилося ціле покоління, щоб німці усвідомили: це вони розчахнули прірву. Ціле покоління на каяття.

Після остаточної російської поразки у війні проти України росіяни вважатимуть себе найбільш постраждалим народом.

Адже це їх принижував і бив режим Володимира Путіна, примусово заганяв на війну, це їх тисячами вбивали Збройні Сили України, це вони сидітимуть у голоді й холоді, це вони переживатимуть епічний розпад величезної імперії. Але не чекайте від них каяття.

  По-перше, це поняття не вбудовано у російську культуру, бо від християнства у них залишилася лише кілька зовнішніх ознак, і живуть вони за Достоєвським, а не за Біблією.

  По-друге, в них не буде окупації, тож ніхто не примушуватиме дивитися документальні фільми про Бучу та Маріуполь.   По-третє, в них не буде демократії, яка приведе до влади відповідальних лідерів – таких, як післявоєнні лідери ФРН.

  По-четверте, у них не буде плану Маршалла для відбудови й модернізації (хоча прихильники Олексія Навального вже вимагають його для переможеної Росії).

  Зрештою – у них немає мислителів, які зроблять для нації важку роботу усвідомлення й каяття, як це зробили німецькі філософи й письменники, бо російські мислителі відмовилися від своєї місії. Та й нації у них нема, бо вони все ще імперія.

Нерозкаяні люди, які вважатимуть себе найбільш постраждалими, невідворотно сфокусуються на обрáзі, помсті та реванші. Ця система рівнянь має лише один розв'язок: імперія мусить припинити існування. Московія має бути позбавлена всіх колоній, які вона загарбала за 500 років.