Поведінка українців в тилу може призвести до російської окупації, — Дикий

Ветеран АТО Євген Дикий впевнений, що в України ще є час схаменутися і переламати хід війни на свою користь, зробити "перемогу нехай не швидкою, але неминучою".

Колишній командир взводу батальйону "Айдар", ветеран АТО Євген Дикий впевнений, що поведінка цивільної влади та "простих громадян" може призвести до російської окупації, тому закликає переламати хід війни, поки не запізно. Про це він пише на сайті Liga. net.

Дикий зауважує, що після березневих "виборів" РФ може знову оголосити масову мобілізацію і в Україні вже наприкінці літа може з’явитися пів мільйона нових російських окупантів.

Водночас він підкреслив, що Україна й досі має шанс цьогоріч переламати хід війни на свою користь.

"До того часу ми могли б вже настільки змінити хід війни, що навіть вказане поповнення орду не врятувало б — але для цього у нас таке само пів мільйонне поповнення має з’явитися раніше за їхнє", — впевнений ветеран.

Екскомандир зазначив, що поповнення ЗСУ мало б вже формуватися, але замість нього під керівництвом "російської агентури" формується тотальний опір мобілізації, а цивільна влада у найширшому сенсі жодним чином не впливає на вирішення цього питання.

"Цивільна влада демонструє інфантильність, популізм та імпотентність, несумісні із виживанням країни у великій війні", — зазначає Дикий.

Ветеран наголошує, що ЗСУ викладаються за мааксимумом, а в тилу продовжують укладати тротуари плиткою, впорядковувати парки, будувати скляний місточок на Оболоні та навіть закидати про метро на Троєщину.

Як приклад він з обуренням наводить цифру витрат на оборону у столичному бюджеті — 1%. За його словами, схоже, робиться хибний вибір стосовно головного питання — мобілізації людей, і другого за значенням питання — мобілізації економіки та фінансів.

"Нам знадобилось розбитись об "лінію Суровікіна", щоб на десятому році війни зрозуміти важливість фортифікації.

Нібито почали окопуватись, але оскільки копають цивільні будівельні компанії, роблять вони це тільки там, де поки що зовсім спокійно, а не там, де бодай інколи "прилітає", — розповідає Дикий.

І додає, що на "нулі" військові змушені самостійно окопуватись за допомогою лопат одночасно з відбиттям ворожих атак, а завчасно підготовлені друга та третя лінії оборони чекають на наших захисників лише дуже далеко за реальною лінією фронту.

"Втім, не факт, що і в глибокому тилу наші "лінії Суровікіна" стануть реальністю, а не повторять долю сумнозвісної "стіни Яценюка".

Адже їх будують не просто цивільні компанії за цивільні бюджети – їх будують за законами мирного часу, через тендери на "Прозорро", з усіма затримками та бюрократичними процедурами, які з цього випливають, зі зривами строків, багаторазовими перенесеннями конкурсів тощо", — підкреслює ветеран.

Проте Дикий впевнений, що в України ще є час схаменутися і переламати хід війни на свою користь, зробити "перемогу нехай не швидкою, але неминучою".

"Український тил стоїть перед вибором: або радикально змінити своє ставлення до війни, ментально повернутись у перший рік війни, забезпечити армії велике поповнення людьми, а економіку мобілізувати на воєнні задачі.

Або ж визнати, що ми готові програти війну, тобто готові до російської окупації", — підкреслює Дикий. Однак, пише ветеран, Збройні сили самі по собі навряд чи зможуть й далі, як у перший рік війни, творити дива власними надзусиллями.

Тому поки нічого непоправного ще не сталося, а ворожа армія в далеко не кращому стані, "схаменутися ще не запізно", додає він. Нагадаємо, 20 лютого повідомлялося, що у виході ЗСУ з Авдіївки немає "нічого катастрофічного", про що заявив секретар РНБО Олексій Данілов.