500 кілограмів вибухівки з моря: що відомо про безпілотний російський дрон "Мурена-300С"

Фокус з'ясував, можливості російських морських дронів, слабкі місця цих систем та способи протидії.

Військовий фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова "Центру радіотехнологій" Сергій "Флеш" Бескрестнов розповів про останні навчання російського Центру безпілотних систем "Рубікон". Зокрема про використання ворогом безпілотних ударних катерів.

"Провели навчання, відпрацювали сценарії. Працюють над покращенням. На відео є також занурювальний катер. Основним завданням називають удари по нашій морській інфраструктурі.

Також цей центр займається технологіями виявлення наших БЕКів з повітря та їх знищення", — підкреслив "Флеш".

Фахівець застеріг, що ця загроза російських безпілотних катерів цілком реальна, і може здійснювати масові напади по принципу "Шахедів" але з моря — "на порти, вишки, кораблі, всю морську інфраструктуру. Навіть "вилетіти" катерами на пляжі з осколковими боєприпасами".

У серпні 2024 року видання Defense Express розповіло про один з таких морських дронів — російський катер-камікадзе "Мурена-300С". З даними видання, катер має дальність до 500 км, швидкість до 45 вузлів і бойову частину масою 500 кг. Інші характеристики розробники не розкрили.

Дані вказують, що катер призначений для операцій у прибережній зоні. Експерти видання сумніваються в надійності конструкції, зокрема через причіпний мотор, який нагадує вироби єменських хуситів. Якість збірки "Мурени-300С" виглядає низькою, можливо, через поспіх у розробці.

Зовні катер схожий на саморобні судна латиноамериканських наркокартелів. Цікавим елементом є деталь, схожа на антену Starlink, хоча, ймовірно, це приймач іншої системи, стилізований під обладнання SpaceX.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук зазначив, що наразі інформації про точні характеристики безпілотних ударних катерів Росії немає у відкритому доступі. Однак певні висновки вже можна зробити, спираючись на наявні дані та досвід.

Одним із яскравих прикладів застосування безпілотних катерів, на думку експерта, стало показове потоплення корабля під час липневих навчань російського центру безпілотних систем "Рубікон".

Це показує, що Військо-морським силам України необхідно готуватись до найгірших сценаріїв.

Паламарчук наголосив, що ключовим аспектом є розуміння обмежень цих систем, адже їхня ефективність залежить від низки факторів, зокрема від технічних можливостей та умов використання.

"Основною умовою ефективного використання безпілотних катерів є доступ до надійного зв'язку, зокрема до супутникової мережі Starlink, яка забезпечує стабільний інтернет-зв'язок.

Без такого доступу керування катерами на значних відстанях, поза зоною досяжності берегових засобів управління, стає проблематичним. Наприклад, у радіорежимі зв'язок може бути нестабільним, що знижує ефективність таких катерів.

Однак наразі для противника, відсутність доступу до подібних мереж створює додаткові труднощі.

Російські безпілотні катери стають по-справжньому небезпечними лише за умови, якщо противник отримує можливість керувати ними на значних відстанях, використовуючи передові технології зв'язку", — підкреслив Фокусу Паламарчук.

Експерт також провів історичну паралель, згадавши, що радіокеровані бойові дрони використовувалися ще під час Першої світової війни. Однак тоді вони не спричинили революційних змін у військовій справі, оскільки їхні можливості були обмеженими.

Щодо протидії морським дронам РФ, Паламарчук зазначив, що, як показує досвід, найефективнішим засобом протидії таким дронам є авіація. Вона дозволяє швидко виявляти та знищувати безпілотники, особливо якщо ті не оснащені зенітними засобами.

Наразі дрони залишаються відносно легкою мішенню для авіації, що робить її основним інструментом боротьби з подібними загрозами.

"Водночас у гаванях та портах для захисту від безпілотних катерів можуть застосовуватися пасивні засоби оборони, такі як бонові загородження чи спеціальні сітки, які перешкоджають наближенню дронів до кораблів.

Під час руху кораблі можуть бути оснащені автоматичними гарматами з комп'ютеризованим наведенням, які значно підвищують ефективність протидії. Такі системи дозволяють швидко реагувати на загрозу, мінімізуючи вплив людського фактора.

Наприклад, якщо захист корабля залежить від матроса, який веде вогонь з автомата Калашникова чи кулемета, його психологічний стан під час атаки може суттєво знизити ефективність оборони.

Натомість автоматизовані системи, керовані комп'ютером, діють більш надійно та точно, що робить їх кращим вибором для протидії дронам", — каже Паламарчук.

Експерт також звернув увагу на те, що безпілотні катери, які наближаються до цілі, стають дедалі вразливішими, оскільки чим ближче вони до корабля, тим легше їх знищити.

Проте навіть якщо окремі атаки дронів не є успішними, сама наявність такої загрози може мати серйозні наслідки. Наприклад, це може вплинути на рівень страхових ставок для суден, які заходять у порти, що знаходяться в зоні ризику.

Загроза атак безпілотниками змушує судновласників та операторів портів переглядати свої підходи до безпеки, що може призводити до зростання витрат. Паламарчук підсумував, що найкращий спосіб протидії таким загрозам — це завчасна підготовка.

Очікувати, що проблему вдасться вирішити безпосередньо під час атаки, значно складніше, ніж розробити та впровадити ефективні заходи заздалегідь. Це включає як технічне оснащення кораблів і портів, так і навчання персоналу, і вдосконалення систем зв'язку та управління.

Лише комплексний підхід може забезпечити надійний захист від сучасних безпілотних технологій. Нагадаємо, ЗСУ скорочує підрозділи, що використовують наземні роботизовані комплекси. Все через те, що військові відмовляються з ними працювати.