Курська пастка для Путіна: чому в Кремлі остаточно відмовилися від мирних переговорів

Володимир Путін, заявивши, що метою атаки прикордоння РФ Київ бачить покращення своїх перемовних позицій, наголосив, що з українською владою більше немає про що говорити взагалі.

Як надовго, з огляду на цю позицію Кремля, з порядку денного зникне питання безпосередньої комунікації України з Російською Федерацією, з’ясовував Фокус.

Під час нещодавньої наради з російськими військовими, силовиками, представниками федеральних і регіональних органів влади щодо ситуації в Курській області, Путін також прокоментував і переговорний трек.

Зокрема, він наголосив, що вважає метою атаки російського прикордоння бажання України покращити свої перемовні позиції.

"Стає очевидно, чому київський режим відмовлявся від наших пропозицій повернутися до мирного плану врегулювання, як і до пропозицій зацікавлених і нейтральних посередників. Зважаючи на все, противник за допомогою своїх західних господарів виконує їхню волю.

Руками українців Захід із нами воює. Противник прагне поліпшення своїх переговорних позицій у майбутньому", — зазначив Путін. За його словами, після атаки на російське прикордоння з Києвом "більше немає про що говорити взагалі".

Тим часом в американському Інституті вивчення війни (ISW) констатують, що Путін намагається показати себе компетентним щодо ситуації в Курській області та водночас перекласти відповідальність за вторгнення ЗСУ на інших представників влади, а також військових.

Путін, наголошують аналітики ISW, дав кілька оцінок українським операціям у Курській області, "які підривають давню інформаційну операцію Кремля, що неправдиво представляла Україну як таку, що не бажає брати участь у легітимних, добросовісних переговорах".

Своєю чергою експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що військова операція в Курській області у контексті майбутніх перемовин із РФ уже дала ситуативний ефект для Києва зі знаком плюс.

Зокрема, політолог Олег Лісний у розмові з Фокусом зазначає: "Деякі наші західні партнери, а також союзники РФ певною мірою спонукали до переговорів, тож Україна мала на це якось реагувати, зберігаючи ініціативу у вигляді "Формули миру" та Саміту миру.

Тепер ситуація кардинально змінюється і Путін показує своє справжнє обличчя. Інакше кажучи, він наочно демонструє, що перемовин як таких він насправді не хотів і не хоче.

Він прагнув і продовжує прагнути капітуляції України — або тимчасової, яка потім закінчиться поразкою, або й одразу остаточної".

На переконання експерта, в переговорному контексті Курська операція продемонструвала "дуже цікаві" обставини, а саме те, що РФ після її — операції — початку не просто не стала говорити про перехід якихось червоних ліній, а й не почала використовувати традиційний козир у вигляді ядерного шантажу.

"Елементом ядерного складника можна вважати хіба що те, що росіяни щось там підпалили на ЗАЕС. Але публічно вже звичні ядерні погрози не лунали", — зауважує Олег Лісний.

На думку політолога, ситуація, яка зараз розвивається, дійсно може суттєво покращити перемовні позиції України, але в подальшій перспективі.

Що ж до ситуативного ефекту, то операція в Курській області, переконаний експерт, уже впливає на ставлення Заходу до позиції України.

"До подій у Курській області увесь переговорний кейс обертався довкола того, що Україна має за "мир" чи перемир’я заплатити своїми територіями. Тепер же на шальках терезів з’явилася російська територія.

Як далі буде розіграно цю карту — побачимо, але дуже добре, що з’явився цей "чорний лебідь". Тепер усе залежить від того, наскільки довгими та широкими будуть його крила, які вже зачепили Білорусь, а також вагу путінської влади як такої", — підсумовує Олег Лісний.

Путін, коментуючи події довкола операції в Курській області, усіляко намагається представити саме Україну винною за ефемерний зрив перемовин, вважає політолог Олег Постернак.

У розмові з Фокусом експерт зазначає: "Питання полягає в тому, чи, висуваючи умови про виведення ЗСУ з території Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей задля старту перемовин, Путін реально хотів цих переговорів? Звісно, що ні.

Це була риторика, скерована на створення ілюзії про те, що Росія, мовляв, є миролюбною країною, повсякчас готовою іти на мир. Хоча насправді я не вірю в той факт, що Путін взагалі коли-небудь думав всерйоз про перемовний трек".

Політолог вважає, що тепер РФ у будь-якому разі ігноруватиме черговий Саміт миру, але Україні ця історія зіграє лише на руку: "Ігнорування РФ Саміту миру-2 вибиває аргумент Заходу, а також деяких країн Глобального Півдня про необхідність залучення російської сторони.

Тобто Москва продемонструє себе як недоговороздатну країну, що зацікавлена у продовженні війни й ігнорує, зокрема, позицію Китаю. Словом, для росіян це — серйозний іспит на міжнародну респектабельність, який вони, переконаний, не складуть".

Прогнозуючи, на скільки взагалі може бути відтерміновано у часі питання мирних перемовин між Києвом і Москвою, Олег Постернак зауважив: "Імовірність перемовин, про яку активно говорять з кінця весни, із самого початку була дуже й дуже умовною, абстрактною і замкненою на ситуації на полі бою.

Реально й, так би мовити, по-дорослому, про перемовний трек можна буде говорити лише після листопада, а саме — після президентських виборів у Сполучених Штатах".

З тим, що певна кореляція питання переговорів України та РФ з фіналом виборчого процесу у США дійсно є, погоджується політолог Петро Олещук. Водночас експерт вважає, що цей чинник не слід аж надто переоцінювати.

"Україна показала і продовжує показувати, що ключову роль відіграє саме вона. Що ж стосується Сполучених Штатів, то вони будуть проводити свою лінію, з огляду на дії України. Знаєте, всі завжди прагнуть допомагати переможцям.

Показує Україна гарний результат — США, Німеччина й усі-усі обома руками підтримують. Тому я переконаний, що політика США врешті-решт залежатиме від погоди на полі бою", — зазначає експерт у розмові з Фокусом.

Заяву Путіна про неможливість взагалі говорити тепер з українською владою експерт розцінює як усвідомлення того, що перемовини на його умовах неможливі.

"Росіяни неодноразово посилалися на так званий китайський План миру, сутність якого полягає у припиненні вогню на всій лінії фронту.

Тепер же очевидно, що цей план Путіна влаштувати не може, бо припинення вогню на всій лінії фронту означає, що принаймні якась частина Курської області має залишитися під контролем України, а це, з погляду "великого завойовника", "об’єднувача" та "приєднувача" земель, здається, м’яко кажучи, ганебним", — зазначає Петро Олещук.

Наголосивши, що сценарій із припиненням вогню на всій лінії фронту Путіна не влаштовує, експерт констатував, що Кремль наразі оголошує паузу у розмовах про переговори на той час, поки ситуація на полі бої не зазнає суттєвих змін.