Обстрілював піраміди і коронував сам себе: скільки вигадок у новому фільмі про Наполеона

Відтворення історії на кіноекрані є непростим завданням для кінематографістів, особливо коли йдеться про те, щоб оживити такі знакові постаті, як Наполеон Бонапарт. Нелегко дізнатися, яким був "справжній" Наполеон.

Існує його впізнавана версія — впевнений у собі генерал, улюбленець своїх військ, інстинктивний військовий тактик, його суворий і дещо дратівливий погляд.

Але більша частина цього — результат нашарувань історичної оповіді, накопиченої працею поколінь художників, письменників і мемуаристів — і, звісно, самого Наполеона, пише Ancient Origins.

Режисер Рідлі Скотт береться за непросте завдання у своєму останньому проєкті — байопіку про відомого французького імператора. Він створив фільм про його життя та прихід до успіху. Однак деякі факти в ньому дещо перероблені або ж неправдиві повністю. У Фокус.

Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! Наполеон доклав чимало зусиль, щоб створити свій образ доброго правителя і людини з народу, часто залучаючи для цього таланти художників, таких як Жак-Луї Давід, щоб зобразити свою коронацію в Соборі Паризької Богоматері в грудні 1804 року у всій красі і величі.

На одній з відомих картин Наполеон коронує імператрицю Жозефіну, в той час як Папа Пій VII неохоче спостерігає за цим. Щодо себе, Наполеон справді поклав корону на голову, хоча на олійній картині він зображений лише в лавровому листі на знак своїх воєнних перемог.

Немає сумнівів, що Наполеон відчував глибоку пристрасть до Марі Жозефи Роуз де ла Пажері — відомої як Жозефіна — з якою він одружився у 1796 році, коли його військова кар'єра піднялася на небачені досі висоти.

Проте її зображення у фільмі Рідлі Скотта як молодої спокусниці, ймовірно, більше схоже на сексистське кліше, ніж на безсумнівну впевненість Жозефіни в собі. Вона була на шість років старшою за Наполеона, вдовою і матір'ю двох маленьких дітей, коли вони зустрілися.

Під час походу він писав їй практично щодня, його перо іноді пробивало пергамент, такою була сила його емоцій. Проте деякі з цих листів так і залишилися нерозпечатаними.

Їхні стосунки, пристрасні і водночас бурхливі, переживали зради, але на диво мирно завершилися розлученням у 1809 році. Імператриця зберегла свій імператорський титул до самої смерті в 1814 році, і їй дозволили й далі жити в імператорському замку Мальмезон.

Осінь 1793 року була особливо напруженою для Наполеона з огляду на його дедалі важливішу роль в облозі Тулона. Тому дуже малоймовірно, що він наважився приїхати до Парижа в жовтні, щоб бути серед натовпу, який став свідком страти королеви Марії-Антуанетти.

Однак він написав лист до свого старшого брата Жозефа і стверджував, що став свідком штурму палацу Тюїльрі розлюченим натовпом у червні 1792 року. Це його обурило. Наполеон розпочав свою Єгипетську кампанію в 1798 році.

Культурну спадщину цієї кампанії можна побачити в добре укомплектованому єгиптологічному відділі Лувру. Але вона також стала ареною звірств. У якийсь момент Наполеон наказав розстріляти або скинути в море кілька тисяч османських солдатів. Він не взяв їх у полон.

А тому не потрібно вигадувати крижані пастки чи накази Наполеона стріляти по пірамідах, щоб передати його бездушну зневагу до життя.

Саме чутка про те, що він наказав отруїти власні війська, уражені чумою, у містечку Яффо, остаточно заплямувала репутацію Наполеона на початку XIX століття.

Фільм Рідлі Скотта не так представляє минуле, як несе в собі версії історій та образів самого Наполеона, які з'явилися ще за його життя — багато з них створені його власними руками. Раніше Фокус писав, що на Криті панував матріархат.