Україна виявилася гарним провідником у пекло для тих, хто "посіяв вітер війни"

"Еволюція" вражає уяву. Ще вчора у Росії було чимало грошей, відкриті кордони, спокійне життя в містах і невелика когорта біснуватих, які у відомих ТВ-шоу поривалися всіх спопелити в ядерному божевіллі.

Сьогодні ж Росія – країна абсолютного божевілля, мобілізаційної лихоманки, плакатів 1941 року, істерики на кшталт "сіль/сірники та ще більше" і валу похоронок, що збільшуються щодня. Але все лише починається.

Україна виявилася гарним провідником у пекло для тих, хто "посіяв вітер війни". Мобілізація Володимира Путіна – це не лише визнання поразки російської професійної армії. Це виставлення того самого рахунку за смерть наших дітей на російських багнетах. "Я розв'язав війну.

І сьогодні ви повинні принести на її вівтар жертву. Заплатити кров'ю. Своєю чи своїх близьких", – каже Путін.

І продовжує: "Хіба ви не цього хотіли, висловлюючи схвалення у 90% початку спеціальної військової операції? Хіба ви не вимагали "повторити" і показати війну по-російськи?" І війна прийшла. Зрозуміло, можна не вірити у реальність того, що відбувається.

Те, що війна забере чергових 300 000 і не подавиться. І попросить добавки… Що "жодних втрат немає", але 5937 мертвих, за версією міністра оборони РФ Сергія Шойгу, коштують мільйони життів новомобілізованих.

Що чоловік із пивним животом нікому вже не потрібен, а плоскостопість сина – гарантія від призову. Але реальність вже наполегливо стукає у двері. У чорному пакеті. У безрукому та безногому варіанті – в кращому випадку. Тому що це не СВО, а справжня війна.

Бо не "часткова" мобілізація, а загальна. Тому що регіональним чиновникам байдуже, кого набирати, щоб виконати план. Ласкаво просимо до нової реальності. Ласкаво просимо до нової Росії. Де всі шляхи ведуть або до армії смертників, або до тортур.