Ми з України Якщо ще три тижні тому росіяни намагалися перекинути на правий берег якнайбільше сил і засобів, для не лише оборони, а й певних наступальних дій, то зараз картина кардинально інша.
Найбільш боєздатні підрозділи 5-ї та 35-ї загальновійськових армій російських окупаційних військ (РОВ) засіли на лівому березі й не поспішають передислокуватися на правий.
А зараз і взагалі відправлення командного складу з правого берега на лівий виглядає не стільки як спроба убезпечити систему управління військами від несподіваних прильотів, скільки спроба зосередити його на плацдармі, який мають намір утримувати.
Набагато цікавіше й те, що зараз розпочато окупантами планування евакуації колаборантів, які сприяли російським окупаційним військам на Херсонщині.
Тобто найкорисніших вивезуть, а масовку залишать на милість СБУ? Власне, що ми бачимо? Війська на правий берег масово не перекидають. Командні пункти та пункти управління переміщують на лівобережжя. Готуються плани евакуації найкорисніших сепаратистів.
Що це, якщо не усвідомлення того, що на правому березі для РОВ — все? Ось тільки одна дилема, а що з підрозділами, які вже на правому березі та виведення яких — це тривалий логістичний гемор, який найближчими днями взагалі може бути нездійсненним? По суті, правий берег Херсонщини — це 100%-й острів Зміїний, на який закидали російські підрозділи, які методично перемелювали як у м'ясорубці ЗСУ, методично та рівномірно.
Іншими словами, контингент російських окупаційних військ на правому березі все виразніше набуває контурів самогубців, яких як живе м'ясо командування кинуло на ділянку, яку вони й самі розуміють, що вже не втримати.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
