Ніхто у світі не має залишатися наодинці з ворогом свободи, який робить своєю зброєю екоцид і погрожує радіаційною катастрофою – звернення Президента до університетської спільноти Аргентини

Шановні пані та панове! Шановні присутні Шановний пане ректоре, президіє! Дорогі студенти, студентки! Будь ласка, пам’ятайте: усе, що у вас є, має силу й сенс лише тоді, коли ви маєте свободу і коли ви дієте на захист своєї свободи. Без свободи життя втрачає сенс.

Людина може фізично існувати й поневоленою, але це точно не назвеш життям. І хоч би де ми були – у будь-якій країні, на будь-якому континенті – усюди свободу цінують однаково. Всюди свобода або вже є, або колись стане найвищою цінністю. Бо це в природі людей.

Ви здобуваєте освіту, і вона зробить вас більш вільними, ніж ви були до університету. Ви побудуєте кар’єру, і вона зробить вас більш вільними, ніж ви будете після університету. Будь-що в житті людини можна виміряти саме так – за шкалою свободи.

І так само – в житті кожної країни. Не буває справжнього життя у країни, якщо вона позбавлена свободи, якщо її підкорили військовою силою або політичним тиском чи економічними маніпуляціями.

І це завжди щастя – навіть коли так не усвідомлюється, – якщо країна має справжню свободу. Цієї неділі Аргентина відзначатиме свій День незалежності.

І хоч трохи завчасно, але від усього серця я вітаю вас із вашим днем та бажаю вам, вашій країні щороку відчувати тільки більше свободи. Ми в Україні відзначимо свій День Незалежності теж влітку – 24 серпня, але в абсолютно інших обставинах.

На жаль, поки не бачимо можливості, щоб Росія припинила свою жорстоку колонізаторську агресію проти нашої країни. А щоб вибити окупантів з усієї нашої землі та звільнити від поневолення всіх наших людей, нам потрібен час. Ми ніколи не хотіли цієї війни.

Ми не йшли на землю будь-якого іншого народу – це Росія прийшла на нашу землю, спалює наші міста, вбиває, депортує наших людей. Для нас це війна за свободу, і тому ми боремося попри все й не віддамо нашої свободи.

Але я хочу, щоб ви знали: у цій війні вирішується доля не лише українців. У цій війні вирішується значно більше. Я наведу один такий приклад. Цієї ночі, з 5-го на 6 липня, буде рівно місяць після одного з найжорстокіших російських злочинів цієї війни.

Рівно місяць після підриву дамби та споруд нашої Каховської гідроелектростанції та знищення Каховського водосховища. Це було одне з найбільших водосховищ Європи, а зараз це – просто засохлий мул.

Росія окупувала Каховську гідроелектростанцію ще на початку повномасштабної війни. Вона повністю її контролювала – кожну споруду, дамбу, абсолютно все. Ще торік ми попереджали світ, що окупанти замінували дамбу. Така інформація була в розвідки.

І це, на жаль, виявилося правдою. Росії потрібен був підрив дамби, щоб завдяки цій катастрофі – лише уявіть собі це! – спростити контроль над частиною нашої окупованої території.

Десятки затоплених міст і сіл, убиті люди, знищена природа… найбільший екоцид у Європі за десятки років, руйнація екологічного балансу на площі в сотні тисяч гектарів.

І все заради чого? Бо окупанти боялися наших наступальних дій у цих районах і хотіли ось так, використовуючи масу води, захистити свої позиції на окупованій території.

Уявіть цей рівень цинізму та ненависті до свободи, який спонукає до такого зла! Уявіть, якби сталося щось подібне, не дай боже, із якоюсь дамбою на Парані або на Лімаї. Зараз маємо, на жаль, іще більшу загрозу.

Приблизно в той же час, коли була окупована Каховська гідроелектростанція, російські військові окупували Запорізьку атомну станцію. Атомну. Найбільшу у Європі. Шість енергоблоків.

Увесь цей час – місяць за місяцем – Запорізьку атомну станцію Росія використовує як прикриття для обстрілів сусідніх міст. Вони ставлять артилерію фактично на території станції або поблизу неї та ведуть вогонь.

Просто уявіть це… А тепер вони ще й замінували цю атомну станцію. І це факт. Для чого? У Москві розглядають різні сценарії, зокрема, подібні до рукотворної катастрофи на Каховській ГЕС. Тобто заради цинічних військових цілей.

Але не варто навіть думати про те, який сценарій найімовірніший.

Варто думати лише про те, як не допустити жодного сценарію катастрофи! Пані та панове! Шановні студенти! Ніхто у світі не повинен залишатися наодинці з таким ворогом свободи, який робить своєю зброєю навіть масштабний екоцид і погрожує радіаційною катастрофою! Це виклик цінностям будь-якої нації, будь-якої культури, будь-якої країни.

І якщо такий ворог свободи досягне успіху своїм терором хоч десь у світі, це буде лиш питанням часу, коли життя світу буде зруйноване. Різні диктатури можуть надихатися теперішньою російською диктатурою – її цинізмом, її злобою.

Різні терористи можуть надихатися теперішнім російським терором – його безмежністю. І будь-яка свобода на планеті буде надихатися українською свободою, коли ми нарешті виженемо російських загарбників із нашої землі. Саме тому ми так потребуємо вашої допомоги.

Народи й держави Латинської Америки можуть зробити так багато для захисту свободи й права кожного народу на свободу! І для цього зовсім не треба навіть безпосередньо втручатись у війну, що триває. Достатньо захищати свободу.

Захищати її не лише у своїх країнах для своїх людей, а й глобально, зокрема на рівні міжнародних інституцій, на міжнародних самітах. І треба засуджувати ворогів свободи, хоч би ким вони були й хоч би який народ намагалися поневолити.

А головне – треба працювати всім разом, усім націям, які поважають міжнародне право, як сказав ваш пан ректор, щоб свободі народів не було загроз. І це дуже важливо.

Так само, як люди на вулицях і площах у єдності можуть повалити будь-яку диктатуру, об’єднаний світ здатен знешкодити будь-якого агресора, будь-яку загрозу глобальній свободі. Але для цього треба діяти на захист свободи! Всім разом.