"Молоді швидше втомлюються": WSJ дізнався, як в ЗСУ воюється чоловікам за 40

Одностайної думки щодо того, хто саме повинен воювати — старші чоловіки чи молоді хлопці — немає, йдеться у матеріалі The Wall Street Journal, журналісти якого поспілкувались з українськими військовослужбовцями, яким понад 40 років.

Нараз у лавах Збройних сил України одним з найпоширеніших позивних є "дід", який отримує найстарший боєць підрозділу. Зокрема, його має 46-річний артилерист Андрій Кухар, який захищає Україну неподалік Часового Яру. "У мене є внучка, тому я маю повне право на звання "дід".

Я командир. Моя команда складається в основному з молодих хлопців. Вони мої колеги, мої товариші — ми одна команда", — пояснив Кухар. Він вважає, що люди старших поколінь повинні захищати молодь, оскільки вони є майбутнім України.

Водночас Кухар підкреслив, що всім військовим, які вже кілька років воюють на фронті, потрібна заміна. Старший сержант розвідувального підрозділу Микола Ярко, якому цього року виповнилося 59 років, у розмові з журналістами заявив, що його реакція вже не та, що була раніше.

"Але я продовжую, я тримаюся. У мене великий досвід, за плечима багато років служби. Молоді люди не можуть робити все. Вони думають по-іншому. З віком починаєш дивитися на речі простіше. Психологічно ми більш стабільні. Молоді швидше втомлюються морально.

У них просто ще немає достатнього життєвого досвіду", — пояснив Ярко. Боєць ЗСУ зазначив, що його синові 29 років і він працює танковим механіком у Житомирі, а донька навчається в четвертому класі. "Онуків у мене ще немає!", — наголосив Ярко, який також отримав позивний "Дід".

"Я вже старий, у мене проблеми зі здоров'ям, і мені фізично важко виконувати свою роботу. Я міг би піти з армії за станом здоров'я. Але я залишаюся і не подаю заяву про звільнення. Моя дружина каже мені: "Валентине, хлопцям ти потрібен. Ти хороший водій.

Ти можеш евакуювати поранених із поля бою". І це правда", — розповів журналістам 53-річний водій бронетранспортера Валентин Ружицький. Він додав, що нещодавно у нього народилися онуки — дівчинка Вікторія і хлопчик Валентин, якого назвали на честь діда.

Військовий підкреслив, що ще жодного разу не бачив свого онука. "Служба в піхоті — найважча робота через довгі години, які часто доводиться проводити в окопах. І часто солдати дійсно є дідусями", — заявив Ружицький.

52-річний піхотинець Михайло Менделюк розповів, що у нього двоє онуків — 4-річний хлопчик і 2-річна дівчинка. "Вони знають, що їхній дідусь воює. Особливо мій онук — він маленький боєць. Він весь час носить камуфляж", — поділився він.

Менделюк вважає, що воювати насамперед повинні молоді люди, оскільки в більш пізньому віці важко виконувати бойові завдання: "Війна — не для людей похилого віку. Воювати повинні молоді, тому що я вже не можу. Я задихаюся, не можу бігати, не справляюся.

І моя пам'ять… Я постійно все забуваю, напевно, через усі ці вибухи". Ще один військовий, 53-річний Микола Воскрес, у якого п'ятеро онуків, поділився, що багато хто з них зараз живе за кордоном.

Він розповів журналістам, що кинув роботу на будівництві в Польщі і записався добровольцем у лютому 2022 року. "Молоде покоління українців має зосередитися на побудові свого життя і підготовці до відновлення країни після війни", — сказав Воскрес.

Автори матеріалу наголосили, що кількісне поширення позивного "Дід" вказує на чималу проблему, з якою стикається Україна — їй потрібні всі бійці, яких вона може зібрати. Нагадаємо, 29 червня в ТЦК спростували інформацію про мобілізацію українців з молдавським паспортом.