Цирк під час війни: за якими критеріями в Україні бронюють співробітників культурної галузі

В Україні одразу кілька цирків віднесли до критично важливих для економіки країни і життєдіяльності населення підприємств, чиї співробітники отримали право на бронь від мобілізації.

Серед таких організацій Криворізький, Харківський, Дніпровський, Одеський, "Національний цирк", а також "Пересувний цирк України".

Разом із ними право на бронь співробітників отримала компанія "Кінокіт", яка бере участь у виробництві контенту для всеукраїнського телемарафону.

Ця новина стала причиною іронічних зауважень як з боку звичайних українців, так і деяких політиків, які здивувалися такому рішенню Мінкульту. У профільному міністерстві обурення українців викликало здивування. В. о.

глави Мінкульту Ростислав Карандєєв назвав "хейт" довкола теми бронювання співробітників інформаційно-культурних установ "неповагою до людей", які якісно виконують свою роботу, а також "примітивною оцінкою їхнього суспільного значення, як і загалом значення культури в країні, що воює".

Чиновник додав, що пересувний цирк "виконує своє мистецьке мобілізаційне завдання", і забронював лише 14 осіб — менше 10% колективу.

А в самому міністерстві мають намір і далі бронювати працівників театрів, музичних закладів, цирків, а також деяких медіа, оскільки українські ЗМІ "є джерелом правдивої інформації та опорою національної безпеки України".

"Можна скільки завгодно іронізувати на тему критичності закладів культури для функціонування економіки та бронювання артистів, але відтермінування від мобілізації частини персоналу закладів культури та медіа надає змогу сфері зберегти свою бодай мінімальну спроможність виробляти культурний та інформаційний продукт і надавати важливі на сьогодні соціокультурні суспільству й інформаційні послуги", — наголошують у Мінкульті України на запит Фокуса щодо того, за якими критеріями суб'єкти господарювання інформаційно-культурної сфери мають право на бронь.

Як відомо, тема бронювання від мобілізації під час війни, що триває, залишається дискусійною .

Нардепи ніяк не можуть вирішити: як одночасно задовольнити запити бізнесу, що скаржиться на брак співробітників через інтенсивну призовну кампанію, і не нашкодити потребам армії.

Одна з ініціатив, що обговорюється в експертних колах — дозволити підприємствам бронювати військовозобов'язаних працівників, незалежно від їхніх посад, за фіксовану грошову ставку. У законопроєкті про посилення мобілізації політики вносили відповідні правки.

Йшлося про щомісячну виплату в бюджет 20-35 тис. грн за бронь співробітників. Поки що правки відхилили, але до них можуть повернутися під час розгляду документа в сесійній залі.

Тим часом підприємства, щоб отримати відстрочку від мобілізації для своїх працівників, подають заявки до профільних міністерств для надання їм статусу критично важливих для економіки країни об'єктів.

У Мінкульті зазначають, що порядок бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76.

У документі зазначено, що підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, можуть бронювати співробітників. При цьому критерії складно назвати чіткими.

Наприклад, підприємство вважається "важливим", якщо "має значення для галузі національної економіки або задоволення потреб територіальної громади", сплачує встановлену суму податків, а співробітники отримують зарплату за останній календарний квартал "не менше за розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 р.

". Остаточне рішення про те, кого зі співробітників таких організацій можна забронювати, узгоджують із Генштабом ЗСУ та Мінекономіки. "Можливо, не зовсім правильно називати заклади культури критично важливими для функціонування економіки підприємствами.

Правильно було б назвати їх критично важливими для нашого життя, духовної стійкості та опору", — додають у міністерстві. Станом на сьогоднішній день, за запитом Мінкульту було заброньовано 1150 працівників сфери культури і трохи більше 700 медійників.

Варто зазначити, що право на бронь отримали працівники телеканалів, які беруть участь у трансляції телемарафону . Їхнім компаніям надали статус "критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період".

У списку телеканали "Ми-Україна", 1+1, ICTV, Інтер, Рада, Суспільне. А також своїх працівників можуть бронювати ВВС, Укрінформ, Новий канал, Старлайн медіа, СТБ, Хмарочос медіа, УНІАН ТБ, Deutsche Welle, ТЕТ, НБМ, Національна спілка журналістів України.

Політичний експерт Ігор Рейтерович у бесіді з Фокусом зазначає, що критерії, які визначають підприємства критично важливими, дуже розмиті. "Найімовірніше діє ручний режим внесення до списків.

Якщо критично важливими під час війни для Мінкульту є навіть працівники цирку, то медійники за логікою мають автоматично отримувати бронь, як справді важлива сфера", — розмірковує Рейтерович.

Експерт додає, що прогалини в законодавстві, щодо чітких критеріїв бронювання, має заповнити закон про мобілізацію, який Верховна Рада планує розглянути на поточному тижні.

Щоправда, за словами політолога, нардепи, як і раніше, зводять розв'язання проблеми до фіксованої суми грошей, яку підприємства мають платити за бронь співробітників. "Важливо виходити з критеріїв нацоборони.

Наприклад, бронювати співробітників підприємств, які виготовляють конкретну продукцію. А також тих, хто протидіє РФ на різних напрямках, працівників життєво важливих сфер — охорони здоров'я, сфери освіти. Решта напрямів можуть іти в другу і третю чергу.

Бронь там має залежати від конкретних обставин. Цирк, на мій погляд, не найважливіша історія під час війни. І вона дискредитувала сам принцип бронювання", — каже Рейтерович.

Полковник запасу ЗСУ Олег Жданов також у бесіді з Фокусом зазначає, що в законах не прописана чітка система бронювання. "Є критерії — наприклад, фахівці, від яких залежить працездатність підприємства, мають право на бронь.

Але немає чіткої політики — кого можна скоротити, а кого навпаки розширити. Можливо, цирк їздитиме країною і підніматиме дух людей, тоді нехай бронюють. А може, цього зараз не потрібно", — міркує Жданов.

Експерт додає, що під час повномасштабного вторгнення підприємства мають перейти в режим воєнного часу. А отже деякі організації, які не є критично важливими, змушені скоротити кількість працівників.

"У нас Мінекономіки відповідає за мобілізаційний план країни, і може визначитися, кого скоротити, кого розгорнути, кого відправити на фронт. Що стосується журналістів, у воєнний час є часткове обмеження свободи слова, а отже, і зниження обсягів роботи медіа.

Те ж саме можна сказати про культурні підприємства. Військові постійно кажуть, що не треба збиратися великим натовпом, щоб уникнути трагедії під час повітряних тривог. Я розумію, що треба підтримувати дух людей. Але нам потрібна чітка система", — резюмує Жданов.

Фокус раніше писав, що держава витратить на виробництво програм "Єдині новини" і "FreeДом" 568 мільйонів гривень. З початку повномасштабного вторгнення "Мультимедійна платформа іномовлення України" і канал "Рада" витратили 1,21 мільярда гривень на марафон.