На порозі повстання генералів: чим загрожує Україні атака влади на вищих офіцерів

Затриманим військовослужбовцям інкримінують, головним чином, "недбале ставлення до військової служби". Але парадокс міститься в тому, що це цілком можливо інкримінувати будь-якому командиру (начальнику), навіть цілком успішному.

Ба більше, мадам Фортуна на війні, в силу самих різних обставин, зокрема тих, які НЕ залежать від командирів (начальників) відповідного рівня, ну або залежать не повною мірою — дама дуже примхлива.

Річ у тому, що "тотальні переможці" серед командирів та начальників трапляються дуже й дуже рідко. У одних й тих самих людей — перемоги та поразки на війні в силу самих різних причин ЧЕРГУЮТЬСЯ.

Якщо виходити з логіки тих, хто формулював та нині інкримінує затриманим саме "недбалість", то розпочати їм треба було не з них, а з нинішнього вищого військово-політичного керівництва держави.

Бо за своїми можливими наслідками їх "недбалість" — більш небезпечна, ніж "недбалість" якогось полковника чи бригадного генерала.

Не є таємницею, що питань до цього керівництва стосовно так званої "недбалих" рішень у сфері оборони й національної безпеки країни — вагон та маленький возик.

Причому, тих, які відносяться — як до зроблених у період ДО широкомасштабного вторгнення ворога, так й у період вже В ПРОЦЕСІ цього вторгнення… Чи знайдеться хтось обізнаний, щоб ці питання задати — інша справа… Наприклад, чи наважиться нинішній Верховний Головнокомандувач (він же Президент) відповісти суспільству — коли саме він ввів у дію Стратегічний план застосування ЗСУ, частиною якого є Стратегічне розгортання ЗСУ? Яка конкретна дата здійснення цієї його дії? Й чому ЗСУ зустріли вторгнення у тій стратегічній побудові, яка, м'яко кажучи, НЕ зовсім відповідала (а точніше, зовсім не відповідала) реаліям підготовки та здійснення ворогом цього вторгнення, що призвело до тяжких наслідків? Якщо нині затриманим військовим інкримінують цю розмиту "недбалість", яка призвела до "вклинення військ противника на 5-7 км у Харківській області", то що тоді треба інкримінувати вищому військово-політичному керівництву держави, якщо противник захопив майже увесь південь країни, прорвався до столиці й почав розносити ракетами та дронами всю іншу частину країни у 2022-у році? Тут немає чи не було якоїсь "недбалості"… не? Нинішня влада почала дуже небезпечну "гру" із командним складом війська, причому робить це прямо посеред війни.

Вона намагається відкрити своєрідну "скриньку Пандори", результатом чого буде тільки одне — програш у війні й подальша не дуже приємна політична (а можливо й просто життєва) доля нинішньої владної команди.

Я розумію, що з погляду "політичної доцільності" зробити винними кількох військових командирів (начальників) середньої руки — цілком "прийнятний" варіант. "Не так воюють", "недбало ставляться" й так далі.

"Іскушеніє" — велике… Їде війна, гинуть люди, руйнуються матеріальні цінності на мільярди доларів, й вона сповнена, м'яко кажучи, не тільки перемогами. В ній воює військо.

Тому "формально винних" на відповідних рівнях управлінської вертикалі, особливо військової, завжди можна знайти чимало.

Але, я попереджаю… У цьому сенсі, "залишитися у білих сяючих одежах" нинішній владі аж ніяк не вийде — занадто багато, скажімо так, "проблемних питань" щодо "недбалого" керівництва державою та країною накопичилось до неї, скажімо так, в об'єктивній площині.

Причому саме по "существу вопроса", тобто — щодо керівництва країною та її збройними силами у війні.

Особисто мені цікаво, чи знайдеться в країні людина, яка почне їх публічно задавати? Як на мене, скоріш за все, нею може стати хтось із "опальних генералів", зокрема затравлених пані Безуглою.

Кінець кінцем, якась людина, призначена в черговий раз "крайньою" і яка буде одночасно обізнаною на методах та способах стратегічного управління нинішньої влади, може не витримати й почне "говорити" та вголос задавати ці питання. Спрацює цілком зрозуміла логіка.

Сьогодні "крайнім" призначили його, завтра — мене, післязавтра — тебе. Чи не зробити нам усім разом "крайнімі" самих цих призначаторів? А якщо до цих процесів підключаться "зовнішні сили", то наслідки цього "розбору польотів" будуть для країни — дуже й дуже сумними.