Чекаємо на мир восени 2025-го: скільки натовських миротворців отримає Путін на своїх кордонах

By Natali Moss

На тлі активізації розмов про миротворців НАТО на лінії розмежування з боку України аналітик Олександр Кочетков моделює ситуацію з їх залученням. Це буде серйозне політичне та логістичне завдання — та й узагалі, не факт, що ця ідея втілиться в життя.

КОЛИ ЧЕКАТИ НА НАТОВСЬКИХ МИРОТВОРЦІВ? Спостерігаємо неабияку активність щодо формування потенційних миротворчих сил для заходу на лінію зіткнення в Україні. А це означає, що підготовка переговорів щодо припинення бойових дій між Україною та Росією іде повним ходом.

Якщо уявити, що домовленостей досягнуто, війська агресора і ЗСУ відходять від лінії фронту щонайменше на 40 км кожна (щоб неможливо було дістати системами залпового вогню), а на цю смугу завдовжки у понад 700 км треба завести тисяч 100-120 військових.

Обов’язково з важкою зброєю, бронетехнікою та ППО, щоб у недоімперії не було навіть мрій про прорив цієї оборони. Там треба буде побудувати стаціонарні украплення. А ще миротворців потрібно буде ротувати час від часу.

Тобто, виникає нетривіальне масштабне військово-логістичне завдання. І до його вирішення європейці готуються заздалегідь. Водночас Україна погоджується з таким підходом і навіть сама закликає миротворців.

До речі, виникає абсурдна ситуація, як це часто трапляється з недоімперією. Вона починала війну, щоб не допустити воєнних баз НАТО на території Україні.

А тут казна-скільки військ НАТО опиняються в Україні, навіть якщо їх розбавити якимось контингентом з ОДКБ (Білорусь і Казахстан?).

Зазначена активність разом із непублічними консультаціями щодо можливих переговорів стосовно припинення бойових дій свідчить, що з обранням Дональда Трампа багато хто пов’язує спробу призупинення війни на період, доки Путін здохне.

Бо при фюрері війна триватиме — у недоімперії вистачає грошей, щоб наймати своє гарматне м’ясо.

З попередніх пропозицій для обговорення цікавим є те, що Україна має вийти з Курської та Донецької областей, фактично визнавши, що вона не контролює Донбас, а Росія виходить із Харківської, Запорізької та Херсонської областей, причому з двох останніх утворюються якісь напівавтономні (?) суб’єкти України.

Україна не визнає російським Донбас, а от Крим недоімперія наполягає визнати російським. Усе це лише якісь попередні начерки.

Офіційно мирні пропозиції від Трампа (здебільшого погоджені з основними учасниками процесу — Україною, Росією, Китаєм, Великою Британією, Францією, Німеччиною) будуть проголошені невдовзі після інавгурації президента США.

А вихід на реальні домовленості, якщо вони відбудуться, очікується не раніше, ніж пізньої осені 2025 року. Тобто, у найкращому сценарії активна фаза протистояння триватиме ще рік.

І будуть запеклі бої на фронті, ракетно-дронові ударі, зокрема, "Орешником", по мирних містах України, вимикання світла та інші біди війни. Які треба подолати. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.