«За межею здорового глузду». Хто такий Наумов і як його може використати Росія для «суду» над Зеленським — генерал-майор запасу СБУ

У Міністерстві внутрішніх справ Сербії 30 серпня спростували цю інформацію.

Однак, чим Наумов може бути корисним Росії і як нашкодити Україні, Радіо НВ з’ясовувало разом з генералом-майором запасу Служби безпеки України та колишнім заступником голови СБУ Віктором Ягуном. Відео дня — Почнемо з самої персоналії Наумова.

Він довго протримався у СБУ, очолював службу внутрішньої безпеки. Наскільки ця персона справді володіє важливою інформацією і що це за історія, коли Сербія начебто могла би передати його росіянам? — Це дуже цікавий персонаж.

Він узагалі ніякого стосунку до Служби безпеки не мав, прийшов зі сторони. Якщо хтось думає, що він справді співробітник прокуратури, то у прокуратурі він не мав жодного стосунку до слідства чи якоїсь оперативної роботи.

Він був звичайним господарником, який чимось займався в системі прокуратури. Жодного досвіду роботи представником спецслужб чи правоохоронних органів він не мав. Але, маючи якісь зв’язки, опинився на досить привабливій посаді і використав її повною мірою.

Один із елементів використання його посади: вони перетворили управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України в головне управління, де створили спеціальний підрозділ, що фактично взяв під контроль митні переходи в Україні.

Це було, на їх думку, специфічним кроком для контролю, проти корупції. Насправді всі розуміли, що це був прихований елемент корупційної діяльності на тих переходах.

І це все досить прозоро висвітлювали і журналісти, і деякі співробітники Служби, потерпілі від діяльності цієї персони у Службі безпеки.

Самі кадрові співробітники Служби безпеки досить негативно поставилися до його появи у Службі і вітали те, що його було звільнено з цієї посади. — Тобто це людина, яка організувала зовнішній СБУшний нагляд за митними переходами кордону, і просто там «знімала таксу».

Це була організована корупційна схема з «кришування», я правильно вас розумію? — Саме так. І перебування цієї особи у Службі з кожним днем видавалося [дедалі більше] абсурдним.

Тому що замість того, щоб справді воювати за очищення рядів Служби від можливої агентури ворога, фактично йшло заробляння грошей, причому не просто кримінальне, а суперкримінальне.

— Чи може він мати якусь інформацію, яка буде цінною Росії? Начебто Росія хоче провести трибунал чи то суд над президентом Володимиром Зеленським. І начебто в обмін на якісь свідчення в цьому суді пана Наумова його могли би перевезти до Росії.

Що він може знати, аби бути корисним Росії? — Він корисний не наявною чи відсутньою інформацією. Він цікавий росіянам насамперед своєю минулою посадою.

Вони можуть приписати йому будь-яку інформацію, будь-який інсайд, який вони самі собі придумають, і він буде її озвучувати та підтверджувати. Сама його персоналія вже говорить про те, що він може бути корисний як один із елементів пропаганди.

Він володів певною інформацією, яка входила до його службових обов’язків, міг знати про деякі корупційні діянні, можливо, співробітників Служби, можливо, мав якісь контакти в інших службах.

Він справді мав інформацію і, можливо, допоміг росіянам [у захопленні] Чорнобильської атомної електростанції, бо входив в керівництво Чорнобильської зони і був дотичний до так званої групи Деркача, яка була [афілійована] в Енергоатом і навколо енергетичних систем.

Це все говорить про те, що він, як цінний агент для Росії, можливо, потрібен такий, який є, з тією посадою, а що він озвучуватиме в Росії — це вже не важливо. — Росіяни хочуть «судити» Зеленського. Такий політ свідомості чи підсвідомості видається трохи дивним.

Можете пояснити, що це за історія, навіщо воно їм і чи це матиме хоч якісь наслідки? Чи це суто пропагандистська історія, яку покаже РІА Новости, Перший канал і на цьому все закінчиться? — Це все настільки абсурдно.

У світі насправді не прийнято, щоб одна держава судила діючого президента іншої держави. Якщо це відбувається, то держава, яка це здійснює, виходить уже за межі не просто міжнародних норм, що і так зробила Росія, а за межі здорового глузду.

По ідеї, ми маємо всі підстави і можемо здійснювати такі ж «акції» щодо і Путіна, і Лукашенка. Ми ж на це не йдемо, хоч і фіксуємо всі їх злочинні накази та дії, і передаємо їх не до своєї юрисдикції, а міжнародним судам.

Тому здійснення якихось судових актів на території Росії проти діючого президента України — це більше пропагандистський крок.

— А в Наумова могла бути якась агентурна інформація, яка, за службовими повноваженнями чи може навіть за їх межами, була отримана ним? Ця інформація може бути корисною для російської розвідки, спецслужб? — Якби він щось мав, враховуючи більш ніж дружні стосунки між Росією і Сербією, я думаю, що він уже давно був би допитаний і всю інформацію міг передати Росії і без передачі його фізично до Москви.

Передача такої персоналії на офіційному рівні з Сербії до Москви була би не просто скандалом. Це був би крок, який у найближчі роки точно унеможливив би включення Сербії до європейської спільноти. Серби це дуже добре розуміють і не думаю, що підуть на це.

Але я ще раз наголошую: росіянами була би використана сама присутність Наумова. Що йому вкладуть у голову, що він там озвучить і підпишеться під тими чи іншими фактами, вже не стільки важливо.

— Те, що він перед самим початком вторгнення тікав в європейському напрямку, а не в російському, — це була спроба врятувати свої гроші? Інакше, якби він справді був цінним агентом, то можливо тікав би до Росії? — Або до Білорусі.

Швидше за все, він намагався зберегти награбоване і здобуте корупційним шляхом. Говорять (не знаю, наскільки це відповідає дійсності) про його перебування у Відні та контакти з [бізнесменом Дмитром] Фірташем.

Це також дуже цікава інформація, але вона поки що не має свого підтвердження. Ці всі його рухи і поїздки туди-сюди, до речі, могли бути ініційовані і певними чиновниками тут, які залишаються в Україні.