Трамп починає свою особисту війну: чи зможуть Штати перемогти Китай в Україні

Це зробив Китай, який відкрито заявив, що не допустить поразки Росії в Україні — і тепер Трампу доводиться знову ставати лідером колективного Заходу. Протистояння США і Китаю в Україні вийшло на новий рівень.

Про те, що війна в Україні стала основним "гарячим" фронтом у Третій світовій війні між двома мегаблоками – колективним Заходом і Віссю руйнування правил існуючого світового порядку в складі Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї – і Росія злагоджено діє з Китаєм, я регулярно казав ще з літа 2022 року.

І з нашого боку, і з боку Росії практично від самого початку повномасштабного вторгнення визначились табори підтримки. Нас відкрито підтримав колективний Захід на чолі з США, РФ більш скрито, проте рішуче — всі три інші учасника Осі руйнування.

У режимі явного протистояння двох таборів у російсько-української війни все продовжувалося до січня цього року, коли у Білий дім повернувся Дональд Трамп. Він вирішив "перевзутися у повітрі".

Й цілих пів року витратив на безперспективні спроби "висмикнути" Росію з Осі руйнування та відірвати її від головної сили в цьому блоці – Китаю.

В цьому місяці Трамп, нарешті, припинив витрачати час і ресурси на цю заздалегідь програшну і не здійснену в умовах тривалої Третьої світової війни стратегію.

На це рішення поруч з особистою образою на демонстративне ігнорування його зусиль Путіним безпосередньо вплинуло те, що Китай публічно підвищив ставки в Україні.

Це сталося після того, як голова МЗС Китаю Ван Ї чітко заявив, що китайці будуть робити все необхідне для того, щоб не допустити поразки РФ в Україні.

Й при цьому Ван Ї означив головний аргумент: КНР підтримуватиме Росію для того, щоб США не змогли зосередити свої зусилля і ресурси на тиску на Китай. Фактично це стало прямим викликом Трампу.

Який, так само як і Китай, розуміє очевидне: поки США разом з Європою будуть спрямовувати ресурси та зусилля на війну в Україні, Америка не зможе повністю зосередитися на підготовці до вирішальної сутички з Китаєм.

І в таких умовах замість тупикових спроб розколоти Вісь руйнування Трамп змушений повернутися до ролі лідера колективного Заходу в протистоянні з Віссю руйнування на чолі з Китаєм.

Для цього йому доведеться працювати з Європою та Україною так само злагоджено, як з початку повномасштабного вторгнення працюють у підтримці РФ три інші члени Осі руйнування.

Ба більше, говорімо чесно: із ключових геополітичних гравців на практиці, а не у політичних заявах тільки Сполучені Штати дійсно зацікавлені у якомога скорішому закінченні війни в Україні. Європа? Не зацікавлена.

Тому що розуміє той факт, що стане наступною ціллю Росії, й намагається використати той час, поки Росія воює в Україні, для підготовки відсічі у себе вдома. І щоб отримати більше часу на цю підготовку, надає величезну військову та фінансову підтримку сусіду — Україні.

Росія? Ні. Й тут нічого пояснювати не треба. Китай? Ні. Чому — Ван Ї чітко сказав. Й тільки Сполучені Штати хочуть якомога скоріше закінчити війну в Україні.

Для того, щоб повністю перемикнутися на підготовку до вирішального протистояння в Індо-Тихоокеанському регіоні зі своїм головним противником — Китаєм. В очікуванні цього протистояння США і Китай зійшлися на іншому полі бою — в Україні.

Для того, щоб переграти Китай і всю Вісь руйнування в Україні, у адміністрації Дональда Трампа є необхідні ресурси.

Це різке і значне збільшення військової підтримки України та введення жорстких санкцій проти Росії обов’язково із таким же жорстким американським контролем їхнього дотримання.

Це призведе до того, що Росія втратить можливості підтримувати свої війська в Україні й більше не зможе повільно, але просуватися вперед. Чи зробить так Трамп? Питання відкрите.

Обставини його змушують в підтримці України рухатися в логіці протистояння всього колективного Заходу всій Осі руйнування. Український Рубікон він, нарешті, перейшов.

Наскільки швидко і рішуче він насправді буде рухатися в цьому напрямку — покаже друге півріччя його президентства. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.