"Шахеди-238" вперше атакували Київ: що відомо про реактивні БПЛА та чи здатна Україна їх збивати

За оцінками експертів, швидкість цих БПЛА може досягати понад 450 км на годину, а маневреність і мала висота польоту роблять їх серйозним викликом для української ППО. Фокус з'ясував, як їм протидіяти, чому їх важко збити та що це означає для майбутніх атак.

У ніч на 31 липня 2025 року Росія здійснила комбіновану атаку на Київ, використавши ракети та безпілотники. Один із боєприпасів влучив у багатоповерхівку у Святошинському районі, повністю зруйнувавши під'їзд.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що найбільше постраждали Святошинський і Солом'янський райони. На місці трагедії працюють рятувальники, поліція, верхолази та інженерна техніка. Поліція охороняє периметр і документує черговий воєнний злочин Росії.

Начальник КМВА Тимур Ткаченко зазначив, що пошкоджено понад 27 локацій у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. Також міністр внутрішніх справ повідомив, що Київ разом зі звичайними ударними дронами атакували реактивні "Шахеди".

Він зазначив, що дрони заходили в Київ з різних сторін, після чого послідкувала ракетна атака. За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа так звана реактивна "Герань", це копія дрона "Шахед-238", який за розмірами схожий на Shahed-136.

Але цей зразок вирізняється своєю аеродинамікою та швидкістю, яка, за оцінками, може досягати 400–450 км/год на максимумі. Це значно швидше, ніж у звичайних поршневих "Шахедів", що створює нові виклики для систем протиповітряної оборони (ППО).

Такі дрони здатні маневрувати на різних висотах — від великих до малих, що ускладнює їхнє виявлення та знищення.

Президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків "АОПА Україна", авіаційний експерт Геннадій Хазан, розповів, що дальність польоту такого "Шахеду" 500-600 км по прямій. Висота польоту його до 9 км, однак оптимально він може літати на висоті 2 км.

"Це дає підстави вважати, що при виконанні польоту і при інтенсивному маневруванні по курсу, дальність ще зменшиться. Крім того, приблизна швидкість польоту ми можемо оцінити у 350-600 км/год", — каже Фокусу експерт.

Військовий експерт Павла Нарожного розповідає, що цей реактивний "Шахед" містить на собі бойову частину до 50 кг, що значно менше. Це робить їх коштовнішими за звичайні "Шахеди" з двигунами внутрішнього згоряння. Реактивний двигун коштує від 50 тис. дол.

і вище, тоді як двигун внутрішнього згоряння — лише 2–3 тис. дол. За даними, отриманими з переписки, викраденої у російського офіцера, звичайний "Шахед" коштує близько 200 тис. дол. , тоді як реактивний — уже в межах мільйона.

"Масове виробництво могло б знизити ціну, але головною перепоною залишається обмежена кількість реактивних двигунів. Іран здатен їх виготовляти, але вони частіше використовуються в крилатих ракетах.

Є припущення, що двигуни можуть закуповуватися в Китаї, хоча підтверджень цьому немає. Виробничі потужності Росії дозволяють виготовляти лише кілька десятків реактивних "Шахедів" на місяць, тоді як звичайних дронів — до 2–3 тис. " — додає Фокусу Нарожний.

За на думку Костянтина Криволапа, складність збиття реактивного "Шахеда" полягає у тому, що він діє разом з звичайними поршневими Shahed-136. "Поршневі "Шахеди" літають на швидкостях, які є незручними для винищувачів.

Наприклад, при швидкості 400 км/год винищувачі (такі як F-16, "Міраж" чи МіГ-29) можуть ефективно атакувати їх, оскільки це дозволяє пілотам діяти без ризику втрати керованості.

Однак на низьких швидкостях, характерних для звичайних поршневих "Шахедів", винищувач може увійти в зрив потоку з крила, що підвищує ризик аварії чи навіть втрати літака та пілота. Реактивні "Шахеди" додають ще більше складнощів.

Якщо вони діють у групі зі звичайними дронами, винищувач не може безпечно атакувати через ризик ураження власними силами ППО, які зосереджені на знищенні повільних цілей.

Така ситуація створює хаос у системі розподілу цілей і потребує нової логіки дій", — пояснює Фокусу експерт. За словами Криволапа, в Україні наразі відсутня чітка концепція боротьби з "Шахедами".

Військові не знають, хто і якими засобами відповідає за знищення дронів, особливо реактивних моделей. "Якщо для крилатих чи балістичних ракет відповідальність ППО є зрозумілою, то у випадку з дронами такого типу відповідальність розмита.

Збиття дронів часто покладається на всіх, хто має будь-які засоби. Це свідчить про брак скоординованої стратегії. Проблема посилюється відсутністю чіткого розподілу зон відповідальності.

Наприклад, розвідувальні БПЛА, які літають над полігонами, ніким не збиваються, оскільки немає визначеного відповідального за цю задачу.

Начальники полігонів чи армійські підрозділи не мають необхідного обладнання чи підготовки для ефективного реагування", — каже Криволап. Павло Нарожний зазначає, що реактивні "Шахеди" створюють серйозні труднощі для систем протиповітряної оборони.

Їхня швидкість у 500 км/год унеможливлює використання мобільних вогневих груп із кулеметами, вертольотів чи легкомоторних літаків для перехоплення.

Крім того, ці дрони можуть рухатися на низьких висотах, що ускладнює їхнє виявлення та знищення зенітними системами, такими як Gepard. Швидкість і низька висота роблять їх майже невловимими для таких засобів.

Єдиними ефективними засобами залишаються винищувачі, як МіГ-29, F-16 та Mirage 2000 та зенітно-ракетні комплекси. "Однак використання цих засобів є дорогим. Наприклад, ракета для ПЗРК коштує від 100 тис. дол. Вартість ракети для ЗРК — також сотні тисяч доларів.

Один виліт F-16, враховуючи паливо, обслуговування та амортизацію, обходиться в десятки тисяч доларів", — додав експерт.

На думку Нарожного, реактивні "Шахеди" часто застосовуються не для завдання прямих ударів, а для виснаження ППО, змушуючи витрачати дорогі ресурси на їхнє знищення.

Військовий експерт Роман Світан вважає, що для знищення реактивних "Шахедів" найефективнішим методом є використання протиракет із тепловими або радіолокаційними головками самонаведення.

"Реактивний двигун дрона залишає виразний тепловий слід, що робить його вразливим до ракет із тепловими головками. Наприклад, радянська ракета Р-73 або сучасніші аналоги, такі як американська AIM-9 чи британська ASRAAM, можуть ефективно вражати ці цілі.

Британія надала Україні пускові установки Raven із ракетами ASRAAM, які за характеристиками подібні до AIM-9", — Фокусу Світан. Також, за словами експерта, реактивні дрони можна збивати за допомогою винищувачів.

Використання винищувачів є доцільним, оскільки тактика перехоплення подібна до боротьби з крилатими ракетами. Нагадаємо, Росія атакувала полігон на Чернігівщині ракетами "Іскандер", убивши 3 військових і поранивши 18. Це третя атака на навчальні центри ЗСУ у 2025 році.