Україна втратила контракти на постачання зброї через розслідування УП: Буданов розкрив деталі

Причому через розголос повернутися до угод із контрагентами неможливо.

Буданов прокоментував розслідування під назвою "Як Україна переплачує компанії десятки мільйонів євро за озброєння, яке невчасно отримує", у якому підконтрольне ГУР підприємство "Спецтехноекспорт" фігурувало в контексті підозр у корупційних закупівлях.

За його словами, ця публікація мала дискредитаційний характер і завдала шкоди оборонним можливостям країни. "Я можу прямо це пояснити фактами.

Так, зрештою, а знайшли все те, про що він написав? Якщо знайшли, то де воно і кого притягли до відповідальності? Чи, можливо, все ж таки було зроблено з якоюсь іншою метою?" — розповів Буданов в інтерв'ю "Мосейчук+".

Буданов наголосив, що в питаннях міжнародної торгівлі зброєю не існує фіксованих цін, оскільки на ринку озброєнь існують різні механізми, за якими її постачають різним замовникам. "Взагалі немає ціни. Ви будете здивовані.

Ви, якщо поставите запитання, скільки коштує — не для нас, а взагалі, — БМП-1 або танк Leopard, ви дізнаєтеся, що для кожної країни ціна різна. І одній країні озброєння продають, а другій не продають і ніколи не дозволять це зробити в обхід.

А для більшості продадуть "за скільки домовимося", але через треті країни", — пояснив Буданов. На запитання про те, чи були відновлені контакти з цими країнами, Буданов відповів негативно, пояснивши, що для іноземних партнерів "розголос — це найстрашніше".

Матеріал, на який посилається Буданов, був опублікований виданням "Українська правда" на початку 2024 року і стосувався закупівель озброєння українською державою під час війни. Журналісти досліджували діяльність державних підприємств, зокрема "Спецтехноекспорту".

Автори матеріалу стверджували, що саме ця організація, яку ГУР взяло "під крило", виконувала мільярдні закупівлі без належного нагляду. За даними УП, деякі контракти укладалися із завищеною вартістю, виконувалися із затримками або зовсім не реалізовувалися.

Крім того, частина угод мала ознаки шахрайства.

У публікації також підкреслюється, що через відсутність прозорого контролю та єдиної цінової політики навіть постачання в рамках воєнного часу можуть призводити до ослаблення обороноздатності — всупереч заявленій меті їх посилити.

Слід зазначити, що точна фіксована ціна на озброєння в міжнародних контрактах майже ніколи не буває універсальною. Річ у тім, що вартість може варіюватися залежно від країни-одержувача, формату угоди, політичних відносин і складу пакета.

Іншими словами, одна умовна одиниця зброї без пакета технічного обслуговування і запасних частин коштуватиме дешевше, ніж аналогічна система з повним пакетом підтримки.

Умовно, американський танк M1 Abrams може коштувати від 6 млн доларів за "порожню" машину, проте Румунія 2023 року виділила 2,53 млрд доларів на пакет, куди увійшли 54 танки M1A2 SEPv3 Abrams, і супутні компоненти (ангари, інженерні машини, боєприпаси тощо).

Якщо опустити тонкощі ринку озброєнь, то можна розглянути простий приклад із закупівлями винищувачів F-16.

У 2019 році Тайвань офіційно виділив 8 млрд доларів США на купівлю 66 винищувачів F-16V у США — це близько 121,7 млн доларів за літак — це вважається найнижчою ціною за цим типом літаків після 2009 року.

Водночас інші країни — Бахрейн, Словаччина, Марокко, Болгарія — оплатили приблизно 149 млн доларів за літак за аналогічних контрактів. Раніше глава ГУР Кирило Буданов заявив, що Москва готує витрати в 1,1 трлн доларів на переозброєння і "тотальну мобілізацію".