By Natali Moss
Та сама тактика крокодила, що не випускає жертву з пащі і з кожною годиною глибше заковтує її. На сантиметр, на два, на п'ять. . . Всі ці ракетно-шахедні атаки проводяться для того, щоб ми втомилися від тривог та безсоння.
Тактично вони марні, але стратегічно розраховані на створення примиренських настроїв у суспільстві. Щоб ми зітхали і нарікали: ну коли ж це закінчиться? А це не може закінчитися нічим іншим, окрім їхньої поразки.
Інакше крокодил дочекається, поки ми затихнемо, і знову клацне щелепами. Будь-яке перемир'я, будь-які наші поступки, хай навіть ті, що на сьогодні здадуться нам розумними і незначними, призведуть до нового витку насильства, нових смертей, нових втрат.
Росія недоговороспроможна. Це не сьогоднішній тренд, це історичний тренд. Що б не було обіцяно, вони обдурять.
Не йдеться про довіру чи недовіру, йдеться про те, що ніколи за всю історію свого існування, ця країна не обтяжувала свої дії будь-якими посиланнями на досягнуті попередньо домовленості. Розслабимося — і нас зжеруть. Роззброїмося — і нас знищать.
Повіримо, і перестанемо існувати, як країна. Нам не можна втомлюватися від нічних тривог та гуркоту ППО, бо саме цього росіяни й домагаються. Віримо у ППО, у силу ЗСУ та допомогу союзників. Рано чи пізно, але країна-терорист має бути покараною за скоєне.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
