Шкільна освіта під час війни

Напередодні початку навчального року ми поговорили з педагогами та батьками про їхні очікування та перестороги. У сім'ї Марії двоє школярів: донька пішла у третій, а син — у п’ятий клас однієї зі шкіл Львова.

Свого власного бомбосховища заклад освіти не має, тож його керівництво домовилося об'єднати зусилля із сусідніми школою та церквою. Втім, напередодні початку навчального року все ще залишалося чимало невідомих, згадує Марія.

Відео дня «У середині серпня я була на двох батьківських зборах. Нам запропонували обрати між дистанційною та змішаною формою навчання. Я проголосувала за другий варіант: він, принаймні, передбачає можливість офлайн-навчання», — каже вона.

Жінка пояснює: за час дистанційки помітила, що діти відучилися вчитися та спілкуватися з однолітками. Та й під час онлайн-уроків потребують додаткової уваги та підтримки батьків.

«Я помітила, що донька, наприклад, стала невпевненою в собі: навесні уроки тривали до тридцяти хвилин, бувало, що вона не встигала відповісти на запитання вчителя, адже потрібно було опитати всіх учнів, тож просто малювала під час заняття.

Син не хоче вмикати камеру, а його спільні інтереси зі шкільними друзями зводяться до комп’ютерних ігор. Окрім того, не всі батьки працюють віддалено, хтось ходить на роботу. Тобто діти мають залишатися вдома й підключатися до уроків самостійно.

Як не крути, єдиного правильного рішення тут немає», — ділиться Марія й додає: добре, якщо діти походять до школи у вересні-жовтні. Далі у зв’язку з коронавірусом та початком опалювального сезону батьки побоюються, що навчання перейде в онлайн.

За час пандемії коронавірусу дистанційний формат навчання став звичним та залучив чимало інноваційних рішень.

Так, електронна бібліотека Ресурсного центру НУШ налічує 1335 підручників і посібників з усіх предметів для закладів загальної середньої освіти з 1-го до 11-го класу.

Безоплатні електронні підручники для навчання цього року також надали видавництво «Ранок» та освітня компанія «EdPro».

А відеоуроки, тести та матеріали для самостійної роботи з 18 основних предметів для дистанційного та змішаного навчання учнів 5−11 класів та методичної підтримки вчителів можна знайти на сайті Всеукраїнської школи онлайн.

Першого вересня навчання онлайн розпочали понад п’ять з половиною тисяч українських шкіл. Близько 4 тисяч нині працюють у змішаному форматі.

За умовами воєнного часу, продовжувати навчання дітей у стінах школи можуть лише ті заклади освіти, які мають обладнане бомбосховище.

Рекомендації щодо організації укриттів та алгоритм дій для вчителів під час сигналу повітряної тривоги раніше представила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Для дітей прості пояснення, що робити під час повітряної тривоги, можна знайти у відеоінструкції, створеній спільно із психологинею Світланою Ройз, та у ролику UNICEF Ukraine.

А Міністерство внутрішніх справ підготувало Абетку з безпеки школяра середньої школи, де зібрані ключові рекомендації для школярів під час війни.

«2-А» клас Вінницької гімназії № 24 у новому навчальному році обрав дистанційний формат навчання, розповідає класна керівниця, вчителька молодших класів Наталя Балан. «Думаю, за нинішніх обставин — це правильне рішення.

Я беру відповідальність не лише за своє життя, життя двох моїх дітей, а ще й за 36 учнів мого класу», — коментує вчителька. Саме можливість працювати в онлайн-форматі допомогла відновити освітній процес навесні цього року, після початку повномасштабної війни.

«Діти були знайомі з процесом дистанційного навчання ще під час карантину, тому не можу сказати, що повертатися до уроків у воєнний час було технічно складно. Дуже допомагали батьки: вони пересилали мені творчі завдання учнів, а я пізніше оцінювала їх усно.

Потім батьки розповіли, що діти дуже чекали зворотного зв’язку від мене. Всі разом ми створювали відео — підтримку наших воїнів, малювати малюнки та майстрували інші творчі вироби», — розповідає педагогиня Наталя Балан.

«Освітній процес відновився у березні, коли змогли упорядкувати громадську діяльність, адже у нашому закладі розмістився штаб для допомоги внутрішньо переміщеним особам, — згадує учителька Агрономічненського ліцею Вінницького району Вінницької області Надія Бойчук.

— Ми з учнями працювали в ZOOM. Щодня проводили ранкові зустрічі, налаштовувалися на позитив. Разом підбивали підсумки дня, створювали єдину мрію, загадували бажання. На уроках була достатня кількість фізичної активності.

Частина дітей перебували за кордоном, попри це учні шукали можливості приєднатися до нашого онлайн-навчання. Також до класу прийшли нові учні, які переїхали з Чернігова, Бородянки, Попасної, Охтирки, Ірпеня, Харкова.

Четверо з них залишилися з нами й у новому навчальному році». Надія Бойчук додає: п’ятеро учнів планують продовжувати новий навчальний рік онлайн, оскільки нині ще перебувають закордоном.

Створити комфортні умови для навчання українських дітей закордоном, зокрема, для продовження їхньої шкільної освіти в Україні в дистанційному форматі намагаються й у тих країнах, де зараз перебуває найбільше українських воєнних мігрантів.

Так, у Варшаві підготували 49 пунктів дистанційного навчання для учнів з України — це майже 700 місць. Столиця Польщі стала тимчасовим домом для близько 60 тисяч українських школярів. Більшість із них продовжують навчання в українській системі освіти.

Крім того, з літа 2022 року Міністерство освіти і науки розпочало запуск мережі українських освітніх хабів для професійного навчання українців різного віку, а також організації навчання дітей за державною програмою, які переїхали в інші регіони України та за кордон.

Поза межами України перші такі хаби відкрилася у Швейцарії та Польщі. На базі останнього буде проводитися навчання й для українців, які на час війни опинилися в інших країнах Європи та Північної Америки.

Попри війну, дітям вкрай важливо навчатися та здобувати освіту, переконана учителька Агрономічненського ліцею Вінницького району Вінницької області Надія Бойчук. «За час канікул стало помітно, як діти скучили за школою.

Хто живе близько, прибігали на 5−10 хвилин, щоб зустрітися, обійнятися, поспілкуватися, розповісти про новини, порадіти. До початку нового навчального року ми підготували класи, укриття.

Наші вчителі активно навчалися у Вінницькій академії безперервної освіти, брали участь в освітніх вебінарах, конференціях „Освіторії“, „На Урок“, „Всеосвіти“ тощо. Ми з колегами навчилися надавати домедичну допомогу.

Опрацювали програми, методичні рекомендації, нові державні документи», — розповідає педагогиня. У новому навчальному році вкрай важливим є також ціннісний компонент — йому, а також психологічній підготовці приділили увагу чимало педагогів.

«Плануючи новий навчальний рік, у пріоритеті для мене був насамперед творчий компонент, зокрема, книги, які будемо читати й обговорювати з дітьми.

Підтримку та взаємодію з учнями та колегами також визначаю для себе пріоритетними: програму завжди можна надолужити, а от наші людські навички, навички реалізації себе як особистостей, ми не маємо права втрачати», — учителька української мови та літератури Черкаського гуманітарно-правового ліцею Черкаської міської ради, Заслужений учитель України Катерина Молодик.

Попри всі виклики, які нині долає українська система освіти, у своїх коментарях педагоги часто сходяться в єдиній думці — нашою найбільшою цінністю є люди, які мислять, створюють та разом стають на захист країни.

Зберегти щире спілкування та зв’язок одне з одним зараз — не менш важливо, аніж вивчити новий урок.

Ярослава Кобинець Цей матеріал було створено в рамках Проєкту «Навчаємось Разом» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.