Пеня, штраф чи суд: що чекає на боржників за комуналку під час війни

Проте від січня 2024 року мораторій скасували. Крім пені, якщо це передбачено договором, до боржника можуть застосовуватись штрафи, інфляційні нарахування, тощо. Про це у коментарі Фокусу повідомив старший юрист ТОВ "ЮКК "Де-юре" Іван Топор.

За словами юриста, у разі якщо власник квартири не сплачує комунальні послуги, то надавач може застосувати до боржника пеню в розмірі, що не перевищує 0,01% від суми заборгованості.

"Комунальні послуги, як і будь-які інші платні послуги мають оплачуватись у порядку і терміни, що визначені договором. Водночас існують нормативні акти, які визначають певні послаблення у порядку оплат та наслідках їх несвоєчасного здійснення.

Отже, для початку, слід визначити загальний перелік наслідків у разі несплати заборгованості за комунальні послуги, а далі вже можна розглянути виключення, які можуть застосовуватись до певної категорії громадян в період воєнного стану", — зазначив експерт.

Якщо власник квартири не сплачує комунальні послуги, то надавач може застосувати до боржника пеню в розмірі, що не перевищує 0,01% від суми заборгованості Водночас нагадаємо, що заборона на відключення комунальних послуг, нарахування штрафів і пені зберігається тільки на тимчасово окупованих територіях і в зоні бойових дій.

Постачальники послуг можуть подати до суду, щоб стягнути заборгованість, якщо особа відмовляється платити добровільно або укласти договір реструктуризації.

"У разі звернення надавача послуг до суду з позовом про стягнення заборгованості, окрім стягнення суми заборгованості, пені, штрафу тощо, боржник має компенсувати позивачу ще і витрати на судовий збір та інші витрати, компенсацію яких визначено судом, наприклад витрат на правничу допомогу", — розповів юрист.

Якщо до моменту набуття законної сили судовим рішенням боржник все одно не виплатить борг, тоді його може стягнути державний чи приватний виконавець Якщо до моменту набуття законної сили судовим рішенням боржник все одно не виплатить борг, тоді його може стягнути державний чи приватний виконавець — споживачу заблокують платіжні картки та банківські рахунки, поки борг не буде виплачений.

"Надавач комунальних послуг може подати виконавчий документ до державного або приватного виконавця для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Слід зауважити, що в такому разі на боржника ще буде покладено обов’язок оплати послуг виконавця в розмірі 10% від суми стягнення.

Державний виконавець має повноваження на накладення арешту на банківські рахунки та здійснення примусового стягнення коштів які знаходяться на рахунку", — пояснив Іван Топор.

Як роз'яснив юрист, випадків відчуження квартир в рахунок сплати боргів за комунальні послуги майже ніколи не траплялося, адже борг має бути співмірним із вартістю об’єкта нерухомості.

Проте якщо сума боргу за комунальні послуги настільки велика і стає співставною ціні об’єкта нерухомості, то в такому разі ризики відчуження об’єкта нерухомості в рахунок погашення боргу є більш вірогідними.

Нагадаємо, в Україні більше не діє заборона на нарахування пені та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Відповідну постанову Кабмін ухвалив в останні дні 2023 року.

Як раніше писав Фокус із посиланням на пояснення юристів, існують випадки, коли постачальник через суд вимагав стягнути зі споживача і десять тисяч гривень, і навіть одну тисячу. Про це йдеться у статті Фокусу: "Боржники без світла.