Нова мобілізація у Росії. Коли розпочнеться і чи будуть протести

Фокус розбирався, коли можуть розпочати мобілізацію в РФ і чи готові росіяни до протестів. Старт нової кампанії можливий із 16 січня.

Днями з'явилася новина, що Федеральна служба безпеки РФ заборонила виїзд із країни всіх військовозобов'язаних, зокрема й обмежено придатних до служби, росіян. У мережі було опубліковано відповідний указ, розісланий нібито в усі прикордонні управління Росії.

Достовірний документ чи ні — сказати складно. Колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов сумнівається. Він каже, що швидше для Путіна краще запустити якусь інформаційну кампанію, щоб нелояльні люди просто виїжджали.

І чутки про те, що кордони закривають, пустили, щоб налякати людей. У Кремлі ж подібні повідомлення називають "інформаційною диверсією". "Це звичайна інформаційна "утка", — каже речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Він стверджує, що російські військові не раз заявляли, що друга хвиля мобілізації для війни з Україною не планується.

Водночас українські експерти впевнені, що російська армія потребує резервів: за допомогою мобілізованих Росія хоче заповнити втрати та створити ударні групи, сформувати резерви для них.

Все заради того, щоб у лютому-березні на певних напрямках спробувати захопити нові території України та зберегти вже окуповані, зокрема сухопутний коридор у Крим.

Військово-політичний експерт Олександр Мусієнко у розмові з Фокусом зазначає, що досі діє указ російського президента від 21 вересня про оголошення часткової мобілізації, і він не має обмеженого терміну дії.

Тобто, в межах цього указу можна проводити мобілізацію у прихованій формі так довго, як це буде потрібно. Мусієнко впевнений: так, насправді, і відбувається.

"Після того, як почалася мобілізація і виникло суспільне невдоволення, російська влада публічно оголосила про те, що начебто мобілізацію припинено, але Путін не скасував указ, — каже він.

— Для того, щоб у публічній площині сказати, що начебто все нормально, ситуація контрольована, а в непублічній — мати можливість викликати людей за повістками. Тож нову хвилю можуть оголошувати, а можуть і не оголошувати.

Швидше за все — оголошувати голосно їм не треба — навіщо викликати невдоволення та обурення. У мене є сумніви, що Путін готовий вийти й оголосити мобілізацію, але немає сумнівів у тому, що він дозволяє проводити її потай прямо зараз".

Частину мобілізованих Росія одразу відправляє на фронт, частину — намагається підготувати. "Для підготовки необхідно кілька місяців, — зауважує Мусієнко. — Пропускна спроможність армійських полігонів у Росії не перевищує приблизно 200 тисяч.

Вони не встигають провести навчання — не вистачає своїх можливостей, тому якусь кількість мобілізованих готують у Білорусі.

Також є питання, чи буде техніка та зброя для такої кількості мобілізованих на відповідних спеціальностях: танкісти, артилеристи, водії бронемашин тощо. Думаю, з цим також проблеми у росіян.

Поки ми бачимо, що російський військово-промисловий комплекс не демонструє якихось надзусиль і не виробляє величезної кількості зброї. Є сумніви і в тому, що будуть знайдені ресурси для спорядження і належного забезпечення такої кількості військ.

Армаду людей у бій ніхто не кине одночасно. Можуть відправити кілька десятків тисяч, як це відбувається зараз. Тут впливає те, як українські війська будуть їх перемелювати і знищувати”.

Сьогодні, за статистикою українського Генштабу, щодня гине кілька сотень російських військових. "Українські військові постійного навчаються — готують резерви, проходять навчання за кордоном.

Ми ремонтуємо нашу зброю, модернізуємо, почали виробляти снаряди 152 мм, отримуємо допомогу від наших міжнародних партнерів, постійно ведемо переговори щодо постачання більш високоефективної зброї, точної, якісної", — додає Мусієнко.

Він припускає, що до кінця зими —на початку весни у російських мобілізованих може закінчитися терпіння — можливо, вони наважаться бунтувати і протестувати. Під час так званої першої черги мобілізації у Росії було багато обурених.

Одні виїжджали з країни, відомо про приблизно мільйон чоловіків, які покинули РФ після оголошення часткової мобілізації. Інші — підпалювали військкомати. Такі випадки зафіксовані не лише восени, вони відомі й у січні.

Нещодавно в селищі Магдагачі Амурської області РФ невідомий розбив вікно і кинув усередину будівлі пляшку із запальною сумішшю. До того подібний інцидент трапився у Братську Іркутської області.

Але, як каже Ілля Пономарьов, більшості росіян про такі інциденти взагалі не відомо. "Кремль докладає всіх зусиль, щоб не чіпати Москву і Петербург, як найбільш вибухонебезпечні регіони, — каже він.

— У Росії вважають за краще брати людей з малих міст і сіл, віддалених від центру, щоб кількість мобілізованих була розсіяна в просторі, щоб не було помітно, наскільки цей процес масовий. А найголовніше, щоб труни із загиблими також розподілялися по всій території Росії".

"Думаю, індикатором готовності до протестів буде ситуація з мобілізованими, які вже воюють, — каже Мусієнко. — Якщо ці люди все більше обурюватимуться, що їх недостатньо забезпечують фінансами, у них погана форма та спорядження у зимовий час, погані командири й озброєння.

Це викликатиме ще більший протестний настрій. І можна очікувати, що до кінця зими та початку весни ситуація зміниться". Хоча, з іншого боку, не викликав же обурення в Росії той факт, що 31 січня в Макіївці загинули сотні мобілізованих. Так, певний резонанс був.

"Росіяни розкритикували своє Міністерство оборони і своїх командирів, але не владу в Кремлі.